Мовний блог: “Добрий день” чи “Доброго дня”?

Мовний блог для BBC News Україна веде кандидат філологічних наук Олександр Скопненко. Надсилайте ваші запитання на адресу questions.ukrainian@bbc.co.uk!

Попередні мовні блоги авторства професора Пономарева можна прочитати тут.

--

Нещодавно в соцмережах учергове обговорювали, яка з форм, “Добрий день” чи “Доброго дня”, відповідає нормі. Докинемо й ми трохи хмизу до дискусії.

Безперечно, форма добрий день! давніша, про що маємо багато свідчень. У народній мовній традиції вона була єдиною, про що, зокрема, свідчить і виникнення вигуку добри́день!

У Російсько-українському словникові за ред. Агатангела Кримського та Сергія Єфремова (1924-1933), який максимально уважно ставився до українського узусу ХІХ першої третини ХХ ст., подано такий приклад із народного слововжитку: “Яка пишна молодиця: і добри́день не каже!”.

Російську фразу жела́ть до́брого дня в цьому авторитетному джерелі відтворено українськими на день до́брий (на добри́день) дава́ти, на добри́день поклони́тися.

Привітання добрый день перекладено як добри́день із прикладом На добри́день вам!

Народний мововжиток не орієнтується на частини доби під час привітання. Добрий день! або добридень! казали і кажуть, незалежно від того, настав ранок чи вечір. Це підтверджують численні спостереження за живим народним мовленням.

У згаданому Словникові укладачі навіть подали відповідну ремарку, що “тільки в інтелігентів” уживані форми до́брого ра́нку; добри́вечір; добра́ніч; на добра́ніч. Зауважте, форми до́брого дня немає.

Компонент добридень увійшов і до складу приказок, що свідчить про його надзвичайну давність: Який “добридень”, таке й “доброго здоров’я. У цьому прикладі, зверніть увагу, зафіксовано традиційну відповідь доброго здоров’я! на привітання добрий день! (Сама ж приказка означає, що ставлення до іншої людини відповідає її попередній поведінці.)

Форма привітання доброго дня! виникла в українській мові під російським впливом. Чому так сталося ‒ окреме питання, що потребує ширшого розгляду. Проте доброго дня! впродовж кінця ХХ ‒ початку ХХІ активно бореться з давньою формою добрий день!

Поява нових привітань може відбуватися просто на очах. Скажімо, гарного дня! з’явилося буквально впродовж останніх 5‒10 років, очевидно, під впливом англійської мови.

Інший приклад своєрідної деградації привітань ‒ це відповідь добрий! на почуте добрий день!.

Отже, доброго дня! гарного дня! ‒ це узуальні форми, траєкторії яких досить непередбачувані. Як відомо, узус буває дуже сильним і може змінювати норму, хоч і не завжди.

Головне, щоб у наш час мовці не поводилися, як один учитель, що на привітання добрий день! мовчав, наче в рот води набрав, бо визнавав тільки форму доброго дня!

Украинский

Терміни

Норма ‒ це елемент, закріплений у літературній мові: мові держави, освіти, науки, церкви; у підручниках і словниках.

Узус ‒ реальний мововжиток, характерний для різних середовищ і не обмежений приписами літературної мови.

Украинский

Киянин Олег Вайда був щедрий на запитання. Відповідатимемо на них поступово в кількох блогах.

В одній рекламі читач почув: намбер ван по домашнім ґаджетам. Чи коректно це?

Приклад із реклами, що його навів читач, просто обурливий.

По-перше, він неукраїнський, гібридний, бо містить механічну суміш елементів трьох мов: англійської, української та російської. Англійське слово one [wʌn] тут заримоване з іменником ґаджет у російськомовній одежині у формі давального/місцевого відмінка.

По-друге, така фраза просто незрозуміла. І порушує приписи мовного законодавства.

За літературними нормами, іменник гаджет слід писати через г. У місцевому відмінку він має іншу форму: у гаджетах.

Фразу з реклами треба забракувати цілком, а працівникам рекламних агентств порадити підходити до текстів творчо, але зі знанням української мови.

Можна було б замість поданого в рекламі речення запропонувати таке: Номер один серед домашніх гаджетів.

Олександр Скопненко

Автор фото, Олександр Скопненко

Підпис до фото, Олександр Скопненко ‒ автор понад 90 наукових праць з української й білоруської мов, а також співавтор багатьох словників

--

Анна Булгакова пише: Підкажіть, будь ласка, як правильно перекласти другу частину сполук типу Carnegie Hall? Гол, Голл, Хол? Писати через дефіс?

Тут не йдеться про переклад, бо англійське hall можна перекласти запозиченим з німецької (французької) мови словом зала, зал. Напевно, читачка мала на увазі спосіб передавання англійського hall у складі власних назв.

Відповідно до чинного “Українського правопису” (2019) цей компонент передаємо українським хол, якщо це загальна назва (§122).

У складі власних назв пишемо з дефісом, зберігаючи подвоєння літер, але з малої літери: Альберт-холл (§154).

Карнегі-холл

Автор фото, Getty Images

Підпис до фото, Карнегі-холл ‒ знаменита концертна зала в Нью-Йорку, де виконують як академічну, так і популярну музику

--

В одному серіалі російське дієслово иди в усіх випадках переклали як ходи. Що це? Безграмотність чи в цьому є якийсь сенс?запитує читач, який не назвав свого імені.

На переважній більшості української етномовної території, а також у класичній літературі панує дієслівна форма йди в спонукальних конструкціях (іди сюди).

Форма ходи характерна для говірок південно-західного наріччя, у художній літературі поширилася через активний вплив цих діалектів.

Проте немає підстав уважати, що форма ходи в спонукальних конструкціях (ходи сюди) замість іди стала нормативною.

Отож уживаймо йди сюди.

  • Олександр Скопненко
  • Кандидат філологічних наук

рек

цікаве