як утворити фемінітиви від складних слів

BBC News Україна поновлює мовний блог після смерті професора Олександра Пономарева. Тепер його вестиме кандидат філологічних наук Олександр Скопненко. Надсилайте ваші запитання на адресу questions.ukrainian@bbc.co.uk!

Маркіян Климковецький запитує, як утворити фемінітиви від складних слів типу інженер-конструктор.

Уживання іменників-фемінітивів – і наявних в українській мові, і новостворюваних — цілком коректне, якщо позначаємо не сам рід занять (професію, соціальний статус), а його носія (власне, “носійку”). Наприклад: Нараду відкрила заступниця міністра…, яка відзначила…

Питання, як коректно позначати саму посаду, якщо її займає чи може зайняти жінка (наприклад: конкурс на заміщення посади заступника…? заступниці…?), лишається поки що не до кінця зрозумілим.

Міністерство економіки дозволило використовувати фемінітиви в офіційних документах (див.: Наказ № 1574).

Цим відомство продемонструвало лояльність до новітніх гендерних тенденцій. Проте в документі просто подано ремарку, що вживання фемінітивів можливе “за бажанням особи”, але водночас не запропоновано зразків згаданих слів.

Це вкрай небезпечно, бо може призвести до хаосу в офіційних документах, коли на позначення тієї самої посади використовуватимуть три або чотири різні найменування.

По-перше, потрібно, щоб такі питання не розв’язували самі зацікавлені особи або їхні роботодавці, а по-друге, щоб перелік фемінітивів був однотипний і уніфікований для всіх відомств країни, оскільки сама жива українська мова досі не має більш-менш повного набору таких іменників.

При цьому бажано було б передбачити й такий, зокрема, випадок, як найменування професійних свят і подібних дат, які нині мають варіанти тільки у формі чоловічого роду на зразок День учителя, День працівника сільського господарства тощо.

Тільки 3 серпня 2021 р. президент підписав Закон, згідно з яким назва свята “День захисника України” змінена на “День захисників і захисниць України”. Це єдиний випадок запровадження фемінітивів у назвах професійних свят.

фемінітиви

Автор фото, Barcroft Media / Getty

Підпис до фото, День захисників уже перейменували на День захисників і захисниць

Редакція “Українського правопису” 2019 р. не встановлювала нових правил, що регламентували б уживання фемінітивів, а тільки зафіксувала давно усталені моделі їх творення: “За допомогою суфіксів -к-(-а), -иц-(-я), -ин-(-я), -ес-(-а) та ін. від іменників чоловічого роду утворюємо іменники на означення осіб жіночої статі. Найуживанішим є суфікс -к-(-а), бо він поєднуваний із різними типами основ: áвторка, дизáйнерка, дирéкторка, редáкторка, співáчка, студéнтка, фігури́стка та ін. Суфікс -иц-(-я) приєднуємо до основ на -ник: верстáльниця, набíрниця, порáдниця та -ень: учени́ця. Суфікс -ин-(-я) сполучаємо з основами на -ець: кравчи́ня, плавчи́ня, продавчи́ня і приголосний: бойки́ня, майстри́ня, лемки́ня. Суфікс -ес-(-а) рідковживаний в українській мові: дияконéса, патронéса, поетéса” (§ 32, п. 4)”. Інших ілюстрацій тут немає.

Отже, вживання фемінітивів в українській мові ще остаточно не внормоване.

Було б доречно вимагати від Національної комісії зі стандартів державної мови затвердити певний документ щодо них. Відповідно до закону саме до компетенції цієї Комісії належить установлення правописних, термінологічних норм тощо.

Тож поки що радимо обережно обходитися з фемінітивами, бо більшість із них, крім дуже давніх, не закріплені в літературній нормі.

Украинский

Терміни

Норма – це елемент, закріплений у літературній мові – мові держави, освіти, науки, церкви, у підручниках і словниках.

Узус – реальний мововжиток, характерний для різних середовищ і не обмежений приписами літературної мови. Він впливає на літературну мову, часом навіть змінює її, проте часто елементи узусу існують паралельно із нормативними.

Украинский

І якщо немає надійного джерела для підтвердження написання певного фемінітива, то від нього потрібно відмовитися в офіційному вжитку, бо це може призводити до непорозумінь (навіть конфліктів) та юридичних ускладнень.

Відомий приклад, коли громадянка була змушена через суд доводити, що запис у її трудовій книжці верстальниця відповідає найменуванню професії верстальник (єдиній формі, закріпленій у Національному класифікаторі професій).

Офіційно ніхто й ніколи, скажімо, не затверджував найменувань професорка, докторка тощо, поява таких написань в офіційних текстах несе конфліктогенний ризик, бо немає жодного диплома в країні, у якому були б закріплені такі форми.

  • Олександр Скопненко
  • кандидат філологічних наук

рек

цікаве