Штучний інтелект написав драматичну п’єсу під назвою “Коли робот пише п’єсу”

Штучний інтелект написав драматичну п’єсу під назвою “Коли робот пише п’єсу”, яка зачіпає теми кохання й самотності, але переважно — сексу. Критики вважають, що її складно назвати справжнім літературним твором.

Як пише The Guardian, це перша п’єса у світі, написана штучним інтелектом. У розробці програми, яка писала п’єсу, брали участь IT-фахівці, театральні діячі та академіки. Проєкт був створений за співучасті Чеського центру в Лондоні й празького театру. Сам спектакль поставлений чеською мовою з англійськими субтитрами.

Під час першої трансляції екранізації п’єси сталися технічні збої. “Приємно знати, що навіть штучний інтелект не застрахований від технічних проблем в мережі”, — зазначає видання. Сама п’єса зачіпає теми любові, самотності, продуктивності, та, переважно, сексу. Розробники пов’язують це з розповсюдженістю онлайн-порнографії в інтернеті. Також у п’єсі є жарти.

Драму зрежисирував Даніел Хрбек. Головним героєм п’єси є робот, який подорожує сценами з виглядом класичного зомбі (або сучасного Франкенштейна) у туфлях на платформі. Його господар Віктор (як і в історії Мері Шеллі) помер, і йому доводиться змагатися з людством. Він зустрічає підозрілих жінок, які стогнуть, кружляють і кидаються до його ніг, водночас самі репліки й діалоги є доволі незграбними.

“Я б хотів, щоб у мого бінарного “я” було таке тіло. Я буду кохатися з тобою всім твоїм тілом”, — каже головний герой одній жінці й додає, що її губи “немов теплий мед”.

Кадр з п'єси

Кадр з п’єси

The Guardian зазначає, що драму складно назвати ніжною, глибокою чи складною, а романтична суб’єктивність у ній “грубувата” та “нецікава”. “Можливо, люди просто краще уявляють закохані машини, ніж самі машини”, — вважають автори статті.

В іншій сцені робот зустрічається з чоловіком, який випускає з рук штани й каже йому: “Ти потрапив мені в д*пу”. Вони стоять обличчям один до одного на майже порожньому майданчику, але діалог в результаті повторюється і звучить, на думку критиків, “просто абсурдно”.

У п’єсі озвучуються питання про життя, дружбу, смертність, але вони “є доволі беземоційними” й “не мають глибини сюжету”. Робот переходить від однієї сюрреалістичної сцени до іншої, немов уві сні. Сценічний дизайн поєднує в собі індустріальний пейзаж — залізні ворота або конструкції, схожі на ґрати.

“Навіть якщо алгоритми можуть допомогти нам знайти кохання, рекомендувати ідеальну книгу на Amazon і, здається, знають нас краще, ніж ми самі, робот не може написати оригінальну або п’єсу, що захоплює, принаймні, поки що”, — підсумовує The Guardian.

рек

цікаве