Слуга народу розстрілює гідність, або про коронування директора Агенції регіонального розвитку Закарпаття

Продовжуючи тему минулого тижня, нижче покажу, як у віддаленому Закарпатті показує своє істинне лице партія Слуга Народу – фальсифікації.

Як вже писалось в попередній статті (  https://www.zkarpat.top/?p=5625  ), голова Закарпатської обласної ради Олексій Петров має намір прилаштувати сина свого однопартійця та народного депутата Слуги народу Михайла Лаби директором Агенції регіонального розвитку Закарпаття. Хлопчика сватали на різні посади, навіть хотіли зробити заступником голови ОДА і відправляли на співбесіди до Офісу Президента, але ніхто не хотів його брати на роботу, розуміючи наслідки. Останньою надією стало впхати його керівником Агенції. Для реалізації цього задуму Петров вже два місяці докладає всіх зусиль, використовуючи всі дієві методи, нехтуючи законами, легітимністю та майбутнім області.

Два тижні тому, розпорядженням голови обласної ради, виданим самому собі, Олексій Петров оголосив себе новим членом Наглядової ради, органу, що обирає директора Агенції. Не зважаючи на те, що на той час було чинним рішення Обласної ради № 367 від 14.06.16, яким визначено до Наглядової ради Михайла Рівіса – голову фракції ЄС. Тобто, розпорядження голови ставилось проти чинного рішення ради. Студент першого курсу юридичного факультету скаже що рішення має вищу дію ніж розпорядження. Але секретар Наглядової ради та односписочник Олексія Петрова по партії “Слуга народу” Олег Лукша пояснив на засіданні іншим членам, що Олексія Петрова варто ввести в склад, так як законність дій обласної ради це справа відповідальності обласної ради. Така юридична еклектика від виконавчого директора Асоціації міст України в Закарпатті. Рішенням Петрова ввели в склад на підставі розпорядження.

Вибори директора Агенції мали відбутись в п’ятницю 19 лютого. Син нардепа Слуги народу, депутат обласної ради від тієї ж партії, 27-річний Михайло Лаба мав ним стати.

Однак, після виходу нашої публікації щось пішло не так.  Лукша з Петровом зрозуміли що розпорядження і результат викличуть скандал. Тому нашвидкоруч вирішили переназначити голосування по директору на 26 лютого, на день пізніше за сесію Закарпатської обласної ради. 25 лютого прийняли рішення і змінили представника в Наглядовій раді. За це проголосували депутати ради, де Слуга народу входить до більшості на чолі з Олексієм Петровим, і позбавили представництва Михайла Рівіса, ЄС-івського депутата з групи ЄС, голову обласної ради у попередньому скликанні. Природна поведінка Слуг.

Наступного дня після рішення, відбулось засідання Наглядової ради, де Олексій Петров повторно був в неї введений, вже на підставі рішення ради. Його одразу зробили головою Наглядової ради, чим ще раз підкреслили іншим членам, на кого потрібно орієнтуватись при голосуванні за директора. Позиція Олексія Петрова по керівнику Агенції відома ще від часу першої зустрічі з членами Наглядової ради, коли він заявив що бачить наступним директором сина свого однопартійця народного депутата Михайла Лаби – Михайла Лабу.

Олег Лукша

Не менш цинічним є спосіб голосування, яким було запропоновано обирати директора. Його придумав “слуга народу” Олег Лукша, який будучи секретарем Наглядової, запропонував використовувати таємне голосування. Не зважаючи на те, що в положенні про Наглядову раду жодного слова про таку форму прийняття рішення не згадується, система лукавого Лукші була взята в роботу, бо дозволяє приховати індивідуальну позицію кожного члена Наглядової ради. Ба більше, вона настільки неприродньо ускладнена Лукшою, що рядові члени Наглядової ради не розібралися як голосувати ані до, ані після самого голосування. В таємності окремі з них можуть сміливо ставити високі бали Михайлу Лабі, одночасно занижаючи бали іншим фаворитам. В результаті додавання усіх оцінок, хлопець виграє з невеликим відривом. Знаючи що є 9 членів Наглядової, і кожен з них може ставити лише одну сімку чи одиничку, зрежисувати результат математичним прогнозуванням для Олега Лукші завдання нескладне, все таки інженер за освітою. У цьому він подібний до іншого “гуру” регіонального розвитку часів Кучми – Анатолія Ткачука, і їх відносини та партнерство – тема цілого окремого матеріалу.

Анатолій Ткачук

Так от, лукавий інженер Лукша вирахував – достатньо “правильних” голосів від 4 чи навіть 3  членів Наглядової, щоб підперти юного Мішу і потопити сильних конкурентів.

І ці чотири голоси було знайдено. Олег та ще троє  членів Наглядової ради були запрошені в п’ятницю на 5 поверх, де розташувалась Закарпатська обласна рада за годину до часу офіційного засідання. Олег Лукша одразу  дезінформував присутніх, ніби є узгоджена кандидатура між обласною радою та ОДА, і це Михайло Лаба. Годину по тому відбулося засідання, до присутніх долучились Олексій Петров та представник ОДА. Висловлені лукавим Лукшою позиції – ніким не перевірялись. Чудовий сценарій, озвучити за годину те, що ніхто не наважиться напряму перевірити в двох представників влади. Далі таємне голосування. Кожен свої бали кандидатам вклав в окремий конверт. Всі конверти зібрав Олег Лукша. Ще троє членів Наглядової ради повинні проголосувати “з понеділка”. Доля зібраних 6 конвертів, їхнього вмісту та цілісності – гарантована доброчесністю Олега Лукши, який від початку кампанії з обрання директора, демонструє принципове підігрування Михайлу Лабі та Слугам народу. Жодними колективними підписами членів Наглядової ради конверти не завірялись. Тож, сфальсифікувати їх вкладення не становить жодних труднощів. Потрібно лише такі самі конверти. Там, де взяли 6 конвертів (на п’ятому поверсі у приміщеннях облради) –  там візьмуться ще 6.

Найдивнішим є те, що інші авторитетні члени Наглядової ради не ставляться критично до процесу голосування та його законності. Ніхто не задає незручні питання Олегу Лукші, що це за ситематичне підігрування обласній раді, з виправданням способів у які вони діють та постійним відтермінуванням голосування, заради легітимізації Олексія Петрова; і взагалі, для чого ця таємничість з обрання і де тут персональна включеність та відповідальність членів Наглядової ради, де запобіжники від маніпуляцій  “на підвищення” та “на пониження” кандидатів, тощо.

Чинне положення про Наглядову раду визначає єдиний спосіб – відкрите голосування, де члени Наглядової ради голосують за кращого дивлячись один одному у вічі. Таємне голосування, це спосіб переграти балами те що неможливо реалізувати у відкритий спосіб. А саме, протягнути молодого хлопця без досвіду керівництва та життєвих здобутків на посаду директора, натомість, інші кандидати з багаторічним досвідом управління великими проектами і навіть сільськими громадами – програють йому в іграх з цифрами.

Дивно веде себе інший «великий гравець» Закарпатська обласна державна адміністрація, яка також є членом Наглядової ради, і яка мала б виходити не з партійних кольорів а з професійності кандидатів. Адже, в Агенцію в 2021 році зайдуть кілька десятків млн грн державних грошей під реалізацію проектів, які повинні бути використані на розвиток краю а не роздеребанені Слугами народу руками недосвідченого хлопця. І тут ОДА повинна була б розуміти, що всі махінації з грошима будуть мати наслідки і для неї, адже фінанси лягають саме на казначейські рахунки державної установи.

Важливо розуміти, що рядові працівники Агенції вже третій місяць у підвішеному стані, адже не розуміють, хто ними керуватиме. Однак всі вони одностайно сходяться на тому, що з Михайлом Лабою працювати не будуть і звільняться з роботи, яку дуже цінують. Неможливо переоцінити, на який ризик невиконання проектів кидає Агенцію Петров, Лукша і Наглядова рада.

Нарваність, з якою ведуть себе Слуги народу – не має меж. Від самого початку, вони мали намір забрати Агенцію під себе, нехтуючи методами. Спочатку видача самоуправних рішень, потім відтермінування голосування за директора на післясесійний час. Злочинна гра заінтересованого секретаря Наглядової ради Лукші, який створив непрозорі правила обрання директора, з табличками, відсотками, псевдоположеннями, в яких з усієї Наглядової ради розбирається тільки він сам. Тиск на членів Наглядової ради, які з власної пасивності стали заручниками ситуації. Адже з самого початку конкурсу їм було зрозуміло ціль голови обласної ради, а все що відбувалось в процесі підготовки до дня голосування тільки посилювало сигнал – треба обрати сина нардепа. І вже цього тижня, може і сьогодні,  його буде оголошено новим директором, і фактично, короновано через злочинну систему обрання.

Хлопець, якого батько-нардеп влаштував на пів року заступником Невицького сільського голови (села яке довгі роки очолював батько), вже завтра керуватиме Агенцією від якої залежить розвиток і інвестиції краю. І от вам ліфт про яких говорить Президент України Володимир Зеленський. Треба просто бути в правильній партії Слуга Народу, і бажано, сином її народного депутата. Тоді на вас працюватиме голова обласної ради, особисто втручатиметься в роботу Агенції, дзвонитиме чи відвідуватиме членів Наглядової ради,  і під тиском вимагатиме режисованих оцінок кожному кандидату, в системі з правилами, які розробив інший слуга збираючи бюлетені і перетворюючи їх в рейтинги.

І все це в дні пам’яті найскладнішої сторінки сучасної історії України, розстрілів учасників Революції Гідності. Тому не дивуйтесь що 7 рік по тому, ми й далі живемо в несправедливій країні. Слуги – насправді пани, зміни – це всього лиш слова, дії – демонструють наміри.

Орест Петренко

 

рек

цікаве