Хто такий Сергій Стерненко

Одному з лідерів одеського Майдану Сергію Стерненку оголосили про підозру у вбивстві дворічної давнини. На його підтримку збираються сотні людей, але й проти нього налаштована вагома частина суспільства. Вже зараз можна прогнозувати, що будь-який результат цієї справи залишить незадоволеною половину України: у справі Стерненка чутні відгомони Майдану і звинувачення в політизації правоохоронної системи, у ній переплелися “чиста уголовка” і дискусії про право громадян на самозахист.

Шевченківський районний суд Києва відправив під цілодобовий домашній арешт одеського активіста Сергія Стерненка. Два роки тому під час бійки за його участю загинув 28-річний Іван Кузнецов, який, судячи з матеріалів слідства, першим напав на Стерненка.

У найближчі місяці буде вирішуватися, чи було фатальне ножове поранення умисним вбивством або перевищенням меж необхідної самооборони. Уже зараз зрозуміло, що засідання будуть проходити під акомпанемент акцій протесту біля суду – на підтримку Стерненка висловлюються “постмайданні” партії, футбольні фанати, праві угруповання і позапартійні активісти.

Вистачає й противників Стерненка, що вимагають для нього невідворотного покарання – бажано довічного.

ВВС розповідає, хто такий Сергій Стерненко і чому його справа стала гучним судовим процесом.

--

Сутички біля суду

У день суду над Стерненком біля будівлі Шевченківського райсуду зібралися сотні його прихильників.

Те, що там відбувалося, більше нагадувало політичний мітинг, до учасників якого час від часу виходив “винуватець свята” – сам підозрюваний. Умілий оратор, який грамотно формулює свої думки – Стерненко наразі вивчає міжнародне право у Київському інституті міжнародних відносин – у суді він змінив звичну для його знайомих футболку на солідний піджак та окуляри.

Коли у двір біля суду активістам не дозволили завезти автомобіль зі звуковою апаратурою, десятки молодих людей перекрили рух на вулиці поруч із судом і запалили піротехніку.

Частина з них були в масках – не тільки через карантин, їхній вигляд нагадував про минуле Стерненка – “правосека”, організатора гучних вуличних акцій в Одесі.

Тут же, біля суду, раз у раз спалахували сутички активістів з поліцією. Для одних спостерігачів ці сутички стали нагадуванням про атмосферу на вулицях міст відразу після перемоги Євромайдану, коли запит частини суспільства на справедливість в умовах розгубленості й слабкості правоохоронних органів нерідко стихійно реалізовувався молодими людьми в балаклавах.

З іншого боку, ЗМІ облетіли кадри побиття поліцейським лежачого учасника акції. Дивлячись на них, деякі коментатори не могли втриматися від порівняння нинішніх подій з початком Євромайдану.

Спостерігаючи за поведінкою Стерненка перед камерами вже зараз, важко позбутися враження, що це виступає не вуличний активіст, хоча й один із найвідоміших в Україні, а готовий політик.

Акція на підтримку Сергія Стерненка. Київ, 15 червня 2020 року
Підпис до фото, Акція на підтримку Сергія Стерненка. Київ, 15 червня 2020 року

Ось він “запалює” своїх прихильників, ось під схвальні вигуки натовпу “відбриває” незручні питання нелояльних телеканалів, ось розширює контекст, виступаючи за законодавче забезпечення права громадян на самозахист.

Поки прихильники Стерненка мітингували біля суду, на іншому кінці Києва проходила ще одна акція, присвячена тій самій справі і тій самій історії. Кілька десятків активістів проросійської партії “Опозиційна платформа – За життя” пікетували офіс генерального прокурора України, вимагаючи невідворотності покарання для Стерненка.

А після того, як за останні два тижні на його підтримку виступили одразу три парламентські партії – “Голос” Святослава Вакарчука, “Європейська солідарність” Петра Порошенка і “Батьківщина” Юлії Тимошенко – стало зрозуміло, що кримінальна справа Стерненка стала фактором політичного життя України.

“Та (Тимошенко і Порошенко. – Ред.) просто до нього примазуються”, – жартує в залі Шевченківського суду хтось із захисників Стерненка.

Сам Стерненко не заперечує, що ще перед торішніми парламентськими виборами йому пропонували піти до Верховної Ради – він відмовляється конкретизувати, від якої саме партії надходили такі пропозиції.

А соцмережі повняться прогнозами: суд над Сергієм Стерненком тільки підвищив його впізнаваність і популярність, а значить, відкрив йому пряму дорогу на вибори.

“Політичних амбіцій у мене немає. Особливо зараз, тому що зараз мені не до цього… Зараз у мене на першому місці – відстояти моє і не тільки моє право на самозахист і не потрапити до в’язниці за те, що я не вмер”, – говорить він ВВС.

Стерненко
--

Хто такий Стерненко

В одеську активістську тусовку 18-річний Сергій Стерненко прийшов наприкінці 2013 року, в розпал Євромайдану.

До того його можна було назвати скоріше аполітичним адміністратором кількох груп у соцмережах. Він виступав на одеських мітингах противників Віктора Януковича, їздив “на революцію” в Київ.

У лютому 2014 року був одним з організаторів одеського осередку “Правого сектора”, а приблизно через півтора місяця – очолив його.

“Українській правді” Стерненко описував свою діяльність після перемоги Євромайдану як “боротьбу з проросійськими рухами” в Одесі. Він брав участь в одеських сутичках 2 травня 2014 року, в результаті яких загинули понад 40 людей, переважно активістів Антимайдану.

“Правий сектор”, лідером якого тоді був Стерненко, був однією з найактивніших сторін протистояння.

Проте вже у 2020 році в розмові з виданням “Ліга” Стерненко говорив, що в той день витягав людей з палаючого Будинку профспілок і особисто врятував двох людей.

Стерненко

Після Майдану одеський “Правий сектор” проводив “народні люстрації” (часто це полягало в тому, що недостатньо патріотичних, на думку активістів, чиновників закидали до сміттєвих баків), зривав концерти зірок української та російської естради, які, за словами Стерненка, “підтримували окупацію Криму, виступали там або в окупованому Донбасі”. В результаті в Одесі не відбулися концерти, наприклад, Ані Лорак, Костянтина Райкіна, Світлани Лободи.

“Українській правді” Стерненко розповідав, що його організація також проводила акції проти незаконних будівництв і на підтримку виділення земельних ділянок церкві Київського патріархату, а також боролася з наркоточками. Стерненко і його товариші “затримували” людей, яких називали торговцями наркотиками, і викладали звіти про це у соцмережах.

Час від часу у Стерненка і його однодумців виникали проблеми з правоохоронними органами: не без нотки гордості в голосі він розповідає ВВС, що у квітні 2017 року вів перший в історії України стрім з автозаку.

Аж до останнього часу Стерненка можна було часто побачити в одязі бренду Sva Stone, популярного серед активістів ультраправих організацій України та Росії. На початку 2017 року Стерненко пішов з “Правого сектора”: в інтерв’ю ВВС він говорив, що ця організація перестала розвиватися.

В інтерв’ю виданню “Ліга” у відповідь на питання про свою ідеологічну самоідентифікацію Сергій Стерненко відповів: “Я – правий з ліберальними поглядами на економіку”.

--

Три справи Стерненка

Події, через які Стерненко зараз перебуває на лаві підсудних, сталися ввечері 24 травня 2018 року. На той момент він був фігурантом трьох кримінальних справ.

По-перше, його звинувачують у причетності до наркоторгівлі. Нібито у 2014 році він домовився з однією групою одеських “бариг”, що за фінансову винагороду виведе їх з поля уваги “Правого сектора”.

У розмові з ВВС Стерненко відкидає ці звинувачення і заявляє, що продемонстровані прокуратурою аудіозаписи, які нібито свідчать про його винуватість, були фальсифіковані.

По-друге, Стерненко підозрюють у справі про викрадення й катування керівника одеського відділення проросійської партії “Родіна” Сергія Щербича. За кілька днів до того, як він мав отримати мандат депутата однієї з райрад Одеської області, його викликали на якусь зустріч, а звідти відвезли у невідомому напрямку з мішком на голові, били і вимагали відмовитися від депутатства.

За версією слідства, одним з чоловіків у масках, які напали на Щербича, був Стерненко. Сам Стерненко відкидає свою причетність до цієї справи.

Стерненко

По-третє, Стерненко фігурує в справі про зіткнення у міському саду Одеси. Восени 2017 року протести проти забудови місця, де нині розташований літній театр, переросли у сутички мітингувальників із правоохоронцями, а серед постраждалих опинився начальник обласної поліції. Стерненка і ще двох активістів затримали за звинуваченням в організації масових заворушень.

Три дні він провів у СІЗО, заставу за нього в розмірі 600 тисяч гривень вніс тодішній губернатор, нинішній очільник українського Міністерства охорони здоров’я Максим Степанов. Стерненко не заперечую своєї участі у цій акції і заявляє, що пізніше його звинувачення перекваліфікували на хуліганство.

Судовий розгляд трьох цих справ фактично зупинений, рішення по жодній з них наразі не ухвалені.

Недоброзичливці Стерненка натякають, що він незмінно виходив сухим з ​​води завдяки своїй негласній співпраці зі Службою безпеки України. Стерненко відкидає подібні закиди.

--

Третій напад

В інтерв’ю виданню “Новинарня” Стерненко розповідав, що після акції у літньому саду йому почали надходити погрози. А 7 лютого 2018 року на нього вперше напали – невідомі побили битою біля під’їзду.

1 травня того ж року Стерненку в потилицю вистрелили з травматичного пістолета. Очманілий Стерненко зумів затримати нападника (суд у цій справі триває).

А пізно ввечері 24 травня 2018 року, коли Стерненко зі своєю дівчиною повертався додому, біля під’їзду на нього напали двоє чоловіків. Зав’язалася бійка. У Стерненка при собі був ніж.

Один з нападників, 30-річний Олександр Ісайкул, був поранений в живіт, але зумів втекти з місця події. Другий – 28-річний колишній десантник Іван Кузнецов, теж кинувся тікати. Він помер від ножового поранення в серце за сто метрів від місця початку бійки.

Через кілька годин після бійки Ісайкула затримали. У своїх свідченнях він заперечував, що разом з товаришем чекав на Стерненка, розповідає ВВС адвокат Стерненка Віталій Титич. Минулого року Ісайкул виїхав за межі України і, за даними Титича, зараз перебуває на території Росії.

Вдова загиблого Івана Кузнецова Олеся розповідала виданню “Страна”, що її чоловік був аполітичною людиною, яка намагалася влаштуватися на роботу охоронцем. У те, що Кузнецов та Ісайкул могли чекати на Стерненка, щоб побити його, вона не вірила.

“Якби я була чоловіком, то помстилася б Стерненку за смерть чоловіка”, – говорила вона.

У травні цього року Кузнецову та Ісайкулу оголосили підозру в хуліганстві. Так правоохоронці по суті визнали, що напад на Стерненка був спланованим. Справу проти Кузнецова закрили у зв’язку зі смертю підозрюваного, а Ісайкула оголосили в розшук.

У розмові з ВВС Стерненко повторив свої попередні заяви про те, що вважає причетним до організації нападів на себе мера Одеси Геннадія Труханова.

Підпис до відео, Увага: інші сайти можуть містити рекламу

Кінець YouTube допису, 2

Мер Одеси ніколи прямо не коментував звинувачення на свою адресу. Проте у квітні минулого року, відповідаючи на запитання ВВС про серію нападів на одеських активістів, він заявив: “Я не підтримую застосування фізичної сили щодо будь-кого, навіть якщо людина на це заслуговує… Що стосується тих, на кого нападали, то я б радив цим активістам бути коректними і жити за законом. Вам не цікаво, коли пробили голову поліцейському, ви не запитали, як генералу розбили голову. Як можна, щоб людина, яка вбила іншу, називалася активістом? Нам не страшно від безкарності, і що буде далі? Нехай навіть це була самооборона”.

Розслідуванням останнього нападу займалася Служба безпеки. Саме через можливий конфлікт інтересів у одеських поліцейських.

Донедавна правоохоронці взагалі не вбачали у діях Стерненка складу злочину. І це було предметом обурення низки політиків і громадських діячів.

Призначений Володимиром Зеленський генпрокурор Руслан Рябошапка після своєї несподіваної відставки в інтерв’ю виданню “Лівий берег” стверджував, що “до нього зверталися люди, які просили вплинути на це розслідування”, відмовляючись при цьому конкретизувати, хто саме звертався до нього з таким проханням.

“Я абсолютно переконаний, що у цій справі є ще один підтекст. Щонайменше, помста. Думаю, там намагаються реалізувати саме мотив помсти, щоб Стерненко отримав якомога жорсткіше покарання”, – заявив він.

Стерненко

“Влада неприховано покриває одеського вбивцю Стерненка”, – коментував поведінку правоохоронних органів один з головних його публічних опонентів, колишній заступник голови Адміністрації президента Януковича Андрій Портнов.

Юристи його команди захищають інтереси вдови загиблого Івана Кузнецова, а сам Портнов обіцяє домогтися довічного ув’язнення для Стерненка.

При новій генпрокурорці Ірині Венедіктовій Сергію Стерненку зачитали підозру в умисному вбивстві і володінні холодною зброєю.

Минулого тижня Шевченківський суд міста Києва помістив Стерненка під домашній арешт строком на 60 днів. Засідання суду проходили під акомпанемент зіткнень декількох сотень прихильників Стерненка з поліцією, а потім протестувальники продовжили акцію біля квартир, у яких прописані Ірина Венедіктова і Володимир Зеленський.

Уже зараз зрозуміло, що суд над Стерненком стане одним із найбільш резонансних процесів в Україні у найближчі місяці, якщо не роки. А те, за яких обставин Кузнецов дістав смертельне поранення, вочевидь, стане головним каменем спотикання у цьому процесі.

--

Версія слідства

Слідство вважає, що Ісайкул та Кузнецов не були випадковими перехожими, на яких напав Стерненко (таку тезу час від часу озвучували опоненти активіста), а дійсно чекали і узгоджено напали на нього. Стерненко, захищаючись, став безладно відбиватися від них ножем. Не чекаючи такого активного опору, нападники кинулися тікати. Дівчина Стерненка побігла за Ісайкулом, Стерненко – за Кузнецовим.

“Наздогнавши Кузнецова, Стерненко, обурений черговим нападом на себе, на ґрунті раптово виниклого неприязного відношення до Кузнецова, викликаного його протиправними діями, з метою помсти останньому за це … діючи умисно … завдав (ножем) щонайменше трьох ударів по тулубу останнього”, – йдеться у врученому Стерненку повідомленні про підозру.

Один з цих ударів виявився фатальним для Кузнецова. Його тіло викликаний Стерненком поліцейський патруль знайшов за 99 метрів від місця початку бійки.

Вже після вбивства, стверджують слідчі, Стерненко умисно завдав собі два порізи руки – “з метою надання своїм діям вигляду перебування у стані необхідної оборони”.

Крім того, обвинувачення вважає, що ніж активіста належав до категорії холодної зброї. Володіння нею без відповідного дозволу може бути покарано тюремним строком до трьох років.

--

Версія Стерненка

В інтерв’ю виданню “Новинарня” у травні 2020 року Стерненко говорив: “Я добре пам’ятаю події до нападу і після. А безпосередньо сам напад і як відбивався – у мене чорна прірва”.

Захист наполягає, що смертельне поранення Кузнецов отримав саме під час бійки, а не пізніше. Викликані захисниками експерти на суді стверджували, що випадки, коли людина з пораненням в серце може деякий час самостійно пересуватися, не є чимось небаченим. Тому Стерненко, який наздогнав Кузнецова, кажуть адвокати, не добивав жертву, а по суті став свідком його смерті в результаті отриманої під час бійки рани.

Таким чином, кажуть адвокати, Стерненко діяв в межах необхідної самооборони, і не може бути засуджений за умисне вбивство.

В інтерв’ю виданню “Лівий берег”, яке він дав через кілька днів після нападу, Стерненко стверджував, що ніж йому не належав, а йому нібито вдалося вихопити зброю в одного з нападників ціною глибокого порізу руки.

Стерненко

Зараз у розмові з ВВС він визнає: ніж належав саме йому, а заявити зворотне він був змушений, щоб не попасти у СІЗО і мати можливість отримати “якісну медичну допомогу для пораненої руки”.

Крім того, на суді над Стерненком його адвокат Андрій Писаренко заявив, що купив у вільному продажі ніж, аналогічний тому, що був конфіскований у підсудного в ніч загибелі Кузнецова, і віддав його на експертизу в профільну установу МВС. Писаренко продемонстрував судді висновок про те, що йдеться про “складний ніж господарсько-побутового призначення”.

Ніж тієї ж моделі, що фігурує в справі, дійсно можна без будь-яких дозволів купити в онлайн-магазинах. Для прихильників Стерненка це незаперечний доказ непереконливості оголошеної йому підозри у носінні холодної зброї.

--

Чому це важливо

Суд над Сергієм Стерненком вже зараз можна назвати одним із найгучніших процесів в Україні. Процесом, який вже зараз без докорів сумління можна назвати політичним.

“Це один із проявів тенденції, яка, на жаль, спостерігається зараз у країні. Це тенденція політизації правоохоронної системи”, – говорить ВВС політолог, директор політико-правових програм Центру Разумкова Юрій Якименко.

Він нагадує: увагу громадськості і мітинги перед будівлями судів можна побачити і на інших процесах над відомими політиками і громадськими діячами, що критично ставляться до чинної влади. Справа Стерненка, за словами політолога, є найчутливішою до такої політизації.

Символічною фігурою у справі Стерненка є колишній заступник голови адміністрації президента Януковича Андрій Портнов. Незадовго до перемоги Володимира Зеленського на виборах він повернувся в Україну і зараз не тільки активно критикує минулу владу, а й є одним із найактивніших публічних критиків Сергія Стерненка.

Для опонентів підсудного, яких своєрідно уособлює Портнов, Стерненко – не просто “нарваний націоналіст”, який “цинічно наздогнав і вбив” людину, залишивши без батька трьох дітей. Для них обвинувальний вирок Стерненку, активному учаснику одеських подій травня 2014 року, – це й своєрідна можливість покарати винних у Майдані, відновити порушену в 2014 році справедливість у їхньому баченні.

Той же Портнов у своєму блозі не раз писав, що покарання Стерненку стане лише першим кроком на шляху до вироку “всьому бродячому злочинному непотребу, рагулям, радикалам, злочинцям, активістам і злодійським іноземним фондам” на чолі з колишнім президентом Петром Порошенком – одним словом, тим, хто вважає себе стороною, що перемогла внаслідок Євромайдану.

Втім, якщо говорити про вищу лігу української політики, то активно атакують Стерненка не тільки чиновники часів президентства Януковича і представники проросійської партії “Опозиційна платформа – За життя” – від них як раз було б дивно очікувати іншого ставлення до одного з лідерів одеського Євромайдана. Його публічно критикують і чільні представники партії “Слуга народу”.

“Підозра Стерненку в скоєнні вбивства – це крок до наведення порядку в країні”, – говорить у своєму відеоблозі один з лідерів “Слуги народу” Олександр Дубинський.

У цій ситуації переслідування Стерненка в очах його прихильників перетворюється не просто на суд над одним із найвідоміших активістів одеського Євромайдану, а до того ж популярним відеоблогером (Youtube-канал, де Стерненко ділиться своїми оцінками громадських і політичних процесів в Україні, має понад 130 тисяч підписників). Для них те, що відбувається в суді, – це свідчення реваншу “антимайданівських” сил, санкціонованого чинною владою відкату України від завоювань “Революції гідності”, як називають події 2013-2014 років їхні учасники.

Тому, каже політолог Юрій Якименко, фаєри біля Шевченківського суду і сутички людей у масках із поліцією не можна розглядати як спроби вуличних радикалів диктувати владі свій порядок. Йдеться скоріше про захисну реакцію тієї частини суспільства, яка розділяла цінності, задекларовані Євромайданом.

Можливо, тому серед захисників Стерненка можна побачити настільки різних людей.

З одного боку, про наміри проводити акції на його підтримку заявляли фанати українських футбольних клубів Вищої та Першої ліг – ця публіка відома своїми переважно правими політичними поглядами.

З іншого, на підтримку Стерненка висловлюються відомі громадські діячі, про готовність взяти його на поруки заявила низка депутатів парламенту, зокрема представники тієї ж партії “Слуга народу”.

“Стерненко для мене – це приклад того покоління українців, яке може всі речі розставити по своїх місцях. Ці люди народилися і виросли вже у незалежній Україні. У них, як ні в кого, є великий запит на справедливість, безпеку і реальну ефективність держави… Коли такі люди у своїх рідних містах чи селах починають називати речі своїми іменами і активно не давати красти.., вони отримують у відповідь напади, замахи на вбивство, переслідування з боку поліції і прокуратури “, – написала у Facebook колишня міністерка охорони здоров’я Уляна Супрун, яка підтримує Стерненка.

Процес над Сергієм Стерненком, можливо, триватиме ще не один місяць. Але вже зараз можна констатувати: будь-яке рішення суду залишить незадоволеним значну частину суспільства.

  • Святослав Хоменко
  • ВВС, Київ

рек

цікаве