Від долі не втечеш?

Уявіть, що ви маєте машину часу, за допомогою якої можна вирушити у кінець 2019 року і запобігти пандемії Covid-19.

Ваше завдання у тому, щоб зустріти “нульового пацієнта” перед тим, як він підхопить коронавірус і почне поширювати його.

Звучить заманливо, хіба ні? Є, однак, одна проблемка, яка завадить здійснити місію.

Дійсно, деякі тлумачення теоретичної фізики дозволяють припустити можливість переміщення в минуле.

Ейнштейн, наприклад, знав, що його рівняння в принципі допускають переміщення в часі.

Втім, ця гіпотетична можливість стикається із так званим часовим парадоксом: суперечність, яка робить повернення у минуле логічно неможливим.

Онук, який вбиває діда

Серед кількох парадоксів, пов’язаних із мандрівками у часі, найчастіше наводять приклад, який має назву “парадокс убитого дідуся” (Grandfather Paradox).

Якщо онук у минулому вб’є свого дідуся до того, як той заведе сім’ю, то не народяться ані батько мандрівника у часі, ані він сам. Але тоді буде нікому вирушити у минуле, і дідусь залишиться живим.

Відповідно, за деякий час на світ з’явиться зловмисний мандрівник, який вирушить у минуле вбивати діда – це й створює парадокс.

Повернемося до історії з пандемією.

Якщо ви не допустите зараження нульового пацієнта, одразу виникає парадокс: у теперішньому часі пандемії не буде, і отже, у вас не виникне мотиву подорожувати в минуле і ви не зупините пандемію.

Такі ситуації залишаються улюбленою темою фантастів.

У відомому оповіданні Рея Бредбері “І вдарив грім” герой, вирушивши у минуле, ненавмисно наступає на метелика, а у сьогоденні, куди він повертається, це змінює результат президентських виборів.

Замкнений цикл логічних суперечностей начебто робить можливість подорожі у минуле ілюзорною.

просторово-часовий континуум

Проте нове дослідження доводить, що парадокс можна обійти.

Від долі не втечеш?

Раніше домогтися цього намагалися шляхом логічних побудов. Парадокс розв’язували, наприклад, за допомогою теорії про те, що змінюючи минуле, мандрівник щоразу створює альтернативну гілку історії, в якій він повертається до зміненого його діями світу, а не до того теперішнього, з якого він вирушив (як-от у трилогії “Назад у майбутнє” або у “Термінаторі”).

Інша гіпотеза стверджує, що якщо мандрівник зміг вирушити на фатальну зустріч із рідним дідом, значить вбити його у нього вже ніяк не вийде, попри усі старання.

Однак тепер два австралійських вчених запропонували математичне розв’язання цієї проблеми.

Студент фізичного факультету Університету Квінсленду Жермен Тобар та його науковий керівник професор Фабіо Коста теоретично розрахували, як поводитиметься тіло, що переміщається у часі і просторі, коли увійде до кривої подорожі в минуле.

Створена ними математична модель показує, що об’єкт, який мандрує у минуле і назад, може рухатися різними шляхами, але незмінно прийде у певну точку.

Таким чином, згідно з математичними розрахунками, дії, вчинені у минулому, не впливають на сьогодення.

“Події постійно пристосовуються одна до одної таким чином, щоб прийти до єдиного незмінного результату”, – розповів BBC Жермен Тобар.

Це означає, що у випадку з пандемією ви, маючи свободу волі, могли б робити у минулому що завгодно, але ніяк не змінили б кінцевий результат.

Якби вам вдалося вберегти “нульового пацієнта” від фатального кроку, то заразився б хтось інший, або навіть ви самі.

За моделлю Тобара, події окремо можуть варіюватися, але у сукупності відбуватимуться так, щоб уникнути парадоксу і призвести до того самого результату, у цьому випадку, до пандемії.

Люди

Краще зрозуміти Всесвіт

Зрозуміло, робота Тобара – це математична абстракція, яка поки що не має практичного застосування.

“Це цікаве дослідження”, – каже BBC Кріс Февстер, професор математики з Йоркського університету, який також вивчає теоретичні аспекти переміщення у часі.

Він, однак, зауважує, що треба перевірити, чи відповідають абстрактні припущення, покладені авторами в основу їхньої моделі, відомим на сьогодні фізичним теоріям.

годинник

Тобар каже, що наразі займається саме цим – перевіркою математичної моделі з точки зору фізики.

Він визнає, що його робота далека від того, щоб зробити мандрівки у минуле реальністю, але бачить в ній крок до кращого розуміння законів, які керують Всесвітом.

  • Карлос Серрано
  • BBC News Mundo

рек

цікаве