Європейські лідери телефонували Байдену з привітаннями і згадували Україну

Керівники Великої Британії, Німеччини, Франції та Ірландії у вівторок 10 листопада телефонували Джо Байдену, щоб привітати його з обранням на посаду президента США.

Вони висловили готовність до співпраці у питаннях міжнародної безпеки, боротьби з COVID-19, у вирішенні проблем пов’язаних з кліматичними змінами, у сприянні відродженню світової економіки та зміцненню демократії.

Україна згадана двічі в офіційному повідомленні від команди Байдена серед завдань, над якими він готується працювати з європейськими союзниками.

Згідно з викладом, про Україну йшлося у розмові Байдена з французьким президентом Еммануелем Макроном та у розмові з британським прем’єр-міністром Борисом Джонсоном.

«Новообраний президент передав свою зацікавленість у пожвавленні двосторонніх і трансатлантичних зв’язків зокрема через НАТО і ЄС», – йдеться у повідомленні.

Як може змінитися зовнішня політика США за президентства Байдена? – Експерти. Відео

Дивіться також:

Експерти у США дали прогнози щодо зовнішньої політики Вашингтона за президентства Байдена

Європейські очікування

«Потік привітань від європейських лідерів виявляє наскільки глибоким є полегшення і наскільки щирою є радість через те, який вибір зробила Америка», – вважає директор Європейського аналітичного центру Карнеґі (Carnegie Europe), Роза Балфур.

Але вона також називає це видаванням «бажаного за дійсне» у сподіваннях, що співпраця ЄС і США просто повернеться до того, як це було перед 2016 роком, коли американським президентом став Дональд Трамп.

«Ті, хто ще сподіваються на повернення у минуле, будуть розчаровані», – застерігає Роза Балфур.

Вона визнає, що Джо Байден справді інстинктивно прихильний до трансатлантичної співпраці, але вважає, що американського лідера від питань Європи відволікатимуть потреба загоювати розкол усередині Америки, а також справи пов’язані з Китаєм.

«Світ також змінюється. Відносини між Європейським Союзом і Сполученими Штатами залишаються унікальними – глибокими і міцними по обидва боки, але зростання багатополярності вимагає внесків у відносини зі щораз більшою кількістю партнерів і союзників», – йдеться в коментарі.

Роза Балфур долучається до тих політиків і оглядачів у Європі, які критикують європейців за «ледачий трансатлантицизм» і неготовність «брати на себе більшу глобальну відповідальність».

«Сполучені Штати можуть допомогти вгамувати деякі чинники, що підривають європейську безпеку, наприклад дії Туреччини у східному Середземномор’ї, але ЄС потрібно буде виробити власні дії для захисту своїх життєвих інтересів і суверенітету», – пише Роза Балфур.

Вона нагадує, що є важливі питання, в яких між європейцями та американцями нема згоди: від питань технології до того, як давати раду Китаєві.

«Міжнародні установи будуть посилені намірами Байдена повернутися до Паризької кліматичної угоди і залишатися у Всесвітній організації охорони здоров’я, але збереження багатосторонності вимагає набагато більших реформ», – розмірковує автор.

Стаття завершується так: «Мобілізація 71,5 мільйона прихильників Трампа на виборах 2020 року свідчить, що поразка президента не означає кінця “трампізму”. Європа також має свої дрібніші різновиди популістів, які давно тиснуть на демократію і здатність ЄС діяти на світовій арені.

Тим, хто вважає, що минулі чотири роки були винятком або відхиленням, варто задуматися. Щоб захистити наші суспільства і трансатлантичні відносини від чергової деградації, ЄС і США повинні втілювати амбітні реформи, як вдома так і у світі. Зараз настала можливість робити це пліч о пліч».

рек