Так Ленін же людожером був!

Дивовижні музеї та де їх шукати. Розповідь про “музейних людей” України

Окрім традиційних музеїв із суворими літніми наглядачками та гардеробом, в Україні є й дивовижні: київські музеї сміття чи історії туалету, одеський музей звуку чи харківський музей сексу — якою б не була тематика експозиції, за нетиповим музеєм завжди стоїть його ідейний натхненник, засновник чи екскурсовод, який вкладає у свій маленький музейчик всю душу чи відчайдушно бореться за збереження історичної пам’яті. Журналісти UA: Культура розпочинають цикл розповідей про “музейних людей” з різних куточків України. Матеріал Анни Єресько та Олени Зашко.

Фільм перший

Фільм другий

“Так Ленін же людожером був!”

Віталію Трибушному 73 роки. Більше 30 років тому, ще за часів Радянського Союзу, він створив просто у своєму дворі Музей тоталітаризму. Експозиція складається зі 154 картинок-інсталяцій, на кожній — цитата когось із комуністичних вождів і звичайний, але концептуально й дотепно підібраний предмет побуту: роздавлене вантажівкою відро чи протигаз, годинник, що йде у зворотний бік, або саперна лопатка. Віталій має талант буквально, але водночас дуже образно сприймати слова. До того ж він завжди уважно дивиться під ноги: “Чого тільки люди не викидають!”.

Дивовижні музеї та де їх шукати

Віталію Трибушному 73 роки. Він фанат The Beatles, займається йогою і пише “Історію України без московських вигадок”.

У 60-ті роки Віталій був хіпі, носив довге волосся і слухав The Beatles та Френка Заппу. Його телефон прослуховували, пошту зламували, за ним стежили і викликали в КДБ. Віталій досконально вивчив Леніна, його біографію, письмовий доробок та висловлювання, і став затятим антитоталітаристом, а з 1989 року почав предметно ілюструвати комуністичні лозунги своїми картинками.

Коли вже не було куди їх вішати вдома, довелося побудувати поруч Музей тоталітаризму. Відвідувачів не дуже багато, зате всі виходять глибоко вражені. Віталій радіє: цей музей потрібен, щоб люди не романтизували радянське минуле і позбулись ілюзії про “смачніше радянське морозиво” чи “ковбасу по 2,20”.

Дивовижні музеї та де їх шукати

Музей тоталітаризму існує з 1989 року. Нині він налічує понад 150 експонатів. “Цей музей створений, аби люди позбулись ілюзій про те, як було добре жити у Радянському Союзі”.

Ще одне хобі Віталія — йога. Колись він почав нею займатися, бо був упевнений, що так чи інакше потрапить до концтабору. “А на зоні, якщо немає чим займатися, то збожеволіти можна”, — пояснює він. Тепер чоловік робить вправи щоранку, попри вік і деформований через дитячу травму хребет. Здається, енергії Віталія вистачить ще на один музей — тільки присвячений вже сучасній політичній ситуації.

Дивовижні музеї та де їх шукати

У 70-х Віталій був хіпі, носив довге волосся і не підтримував комуністів. Через це його телефон прослуховували, пошту детально перевіряли, іноді переслідували та били.

“Можу зняти рясу і поганяти на мотоциклі”

Храм Святого Георгія в Седневі на Чернігівщині — не зовсім музей. Це старовинна козацька дерев’яна церква початку ХVIII століття, вона сама по собі історичний артефакт. Саме тут у 1964 році знімали епізоди фільму “Вій”, де Панночка літає в труні над головою бідолашного Хоми Брута. Всередині церкви — невеличкий приватний музейчик, створений місцевим священником отцем Тимоном.

Дивовижні музеї та де їх шукати

Отець Тимон — настоятель у Свято-Георгіївській церкві, що на Чернігівщині. Разом із родиною він опікується храмом XVIII століття, до якого ходили ще його діди.

У ньому — старовинні монети, глиняні черепки та ковані гвіздки, викопані просто на подвір’ї церкви. Всі ікони прикрашені рушниками ручної вишивки, що прихожани зносять до храму. Надзвичайно затишна всередині, вражаюча зовні, Свято-Георгіївська церква потребує, аби реставрація, розпочата 15 років тому, нарешті завершилася. За це отець Тимон воює із чиновниками з 2008 року.

Дивовижні музеї та де їх шукати

Священник облаштував у церкві невеличкий музей. Тут зібрані старовинні сімейні реліквії, речі, знайдені на території села та принесені парафіянами.

Отець Тимон ніколи не думав, що колись стане священником. Він висвятився відносно пізно і добре розуміє своїх прихожан та їхні життєві негаразди. За бажання може зняти рясу, вдягти окуляри і поганяти на мотоциклі, або ж по кілька годин “сповідувати” прихожан через месенджер.

Дивовижні музеї та де їх шукати

У дірках обшивки церкви живуть білки. Під час служіння на Радуницю одне білченя впало на плече отця Тимона. Він забрав його додому та назвав Степаном.

А якось пів року тому йому просто на плече посеред служби впало маленьке білченя (через незакінчену реставрацію в обшивці церкви – дірок, де мешкають білки). Отець Тимон забрав його додому і назвав Степаном. Білченя живе у вольєрі, але місцеві діти, що приходять до храму, часто просять отця Тимона взяти Степана із собою до церкви. Священник постить у Facebook відео і фото зі Степаном, тому в білки є свій фан-клуб, що не лише лайкає, а й надсилає Степанові харчі. “Він сам для себе заробляє”, — усміхається отець Тимон.

https://suspilne.media/76449-ubivstvo-ake-zminilo-ameriku-vibori-v-ssa-na-tli-protestiv-black-lives-matter-specreportaz/

рек

цікаве