SECOND-USA
14.07.2020
Breaking News

ЯК ОДЯГАЛИСЯ УКРАЇНСЬКІ ШЛЯХТИЧІ

ЯК ОДЯГАЛИСЯ УКРАЇНСЬКІ ШЛЯХТИЧІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ – МАЛОВІДОМА КАРТИНА 1776 РОКУ
Українськими воєводствами у складі адміністративно-територіальній системи Польсько-Литовської держави від Люблінської унії 1569 року і до поділів Речі Посполитої кінця 18 століття вважалися 8 воєводств:
– Руське воєводство з центром у Львові, яке складалося з таких земель: Львівської з Жидачівським повітом (Жидачів), Премишлянської (Перемишль), Саноцької (Санок), Галицької (Галич) та Холмської (Холм) ;
– Київське воєводство (Київ, потім Житомир);
– Брацлавське воєводство (Брацлав, потім Володимир);
– Волинське воєводство (Луцьк);
– Подільське воєводство (Кам’янець-Подільський, потім Львів);
– Чернігівське воєводство (Чернігів, потім Овруч);
– Белзьке воєводство (Белз).
– Підляшське воєводство (Дорогочин).

Вже з середини XVI ст. на теренах Західної України функціонувало 5 регіональних сеймиків, посли яких репрезентували інтереси місцевої шляхти на загальнодержавних сеймах: Руського воєводства — у Судовій Вишні, Холмської землі — у Холмі, Галицької землі – у Теребовлі, Белзького — у Белзі, Підляшського – у Дорогочині, Подільського — у Кам’янці-Подільському. Сеймові записи нерідко називали послів-«депутатів» від Руського, Белзького, Підляшського та Подільського воєводств «русинами» або ж «руськими». Так само протягом 17 – 18 століть сеймових представників Київського, Волинського, Брацлавського, Подільського та Чернігівського воєводств називали «українцями».
Зображення: Мундири та герби української і польської шляхти воєводств Речі Посполитої. Картина 1776 року.
Автор: доктор наук Тарас Чухліб