Люди — на вихід? Професії, які зникають в Україні

За оцінками експертів Всесвітнього економічного форуму, у світі до 2022 року з’являться 133 мільйони нових робочих місць, тоді як зникнуть — 75 млн. Репортерка Радіо НВ Ірина Лопатіна розібралася, чого чекати українцям в епоху роботизації.

Штучний інтелект та роботи вже замінюють частину професій та робітників. Такі тенденції можна побачити на стадії рекрутменту персоналу, де первісний відбір спеціалістів уже часто проводять чат-боти, а не люди. У розвинених державах високий рівень оплати праці і роботизація будь-якої діяльності зменшує витрати роботодавця, каже провідний експерт ринку та засновник рекрутингової агенції Борщ Сергій Марченко.

До того ж автоматизація дозволяє уникати так званого людського фактору — помилок, які машина зробити не може. Під час нового витку індустріалізації, новації насамперед торкнуться промисловості – це саме та галузь, де багато фізичної роботи, яку можна замінити працею роботів, каже Марченко.

— Комп’ютерні технології призвели до того, що вже прямо зараз в деяких штатах США роботи не просто можуть керувати машинами, а здатні керувати автівками на дорогах загального призначення. Якщо подивитися, скільки у світі водіїв (а це одна з найпоширеніших професій у світі), можна тільки уявити, скільки людей вивільнить загальне впровадження [роботів]-пілотів.

«Щільність робототехніки» — термін, який характеризує співвідношення роботів та людей, зайнятих у світовій промисловості, визначає Міжнародна федерація робототехніки. У 2018 році по всьому світу було продано понад 420 тисяч роботів на суму $16,5 млрд. У п’ятірку країн, які найбільше інсталювали їх у свою промисловість, входять Китай, Японія, Південна Корея, США та Німеччина.

Найшвидше впроваджують у своє виробництво роботів саме в автовиробництві – майже 30% від усієї кількості таких машин встановили підприємства саме цієї галузі. Тому робітники цієї сфери зараз знаходяться під чи не найбільшою загрозою втрати робочих місць.

Експерти Всесвітнього економічного форуму назвали сім ключових напрямків, де народжуватиметься найбільше нових професій: дані та штучний інтелект, медицина, зелені технології, інженерія та хмарні обчислення, люди та культура, розробка продуктів, а також продажі, маркетинг та контент-наповнення. За прогнозами, протягом наступних трьох років саме в цих сферах з’являться понад шість мільйонів нових робочих місць.

Водночас, якщо говорити про Україну, колишній голова спеціальної комісії Верховної Ради з питань майбутнього Олексій Скрипник зазначає, що ми може стати свідками так званого «стрибка жаби»:

— Ми знову замінимо нашу відсталість і переплигнемо якісь уклади та речі, які не встигли впровадити, — як, наприклад, у нас відбулося з мобільним зв’язком. За рахунок того, що ми не поставили велику кількість мідної проволоки для прокладки Інтернету, зараз Україна практично на 90−95% (а в деяких сільських районах на всі 120%) охоплена оптичним високоякісним Інтернетом. Тобто відбувся стрибок, коли ми не стали впроваджувати старі технології, а відразу впровадили нові.

Проте співзасновник освітніх курсів Prometheus Іван Примаченко застерігає від надмірного хайпу навколо новітніх професій. Найбільш драматично проходитиме трансформація старих професій, де людські функції переплітатимуться з функціями автоматизованих машин. Розвиток новітніх технологій також не викреслюватиме старі професії, а в деяких сферах попит на них навпаки тільки зростатиме.

Спеціалісти аналітичного центру Deutsche Bank зробили неочікуваний прогноз: що глибше штучний інтелект проникатиме у різні сфери життя, то більше компанії й держава потребуватимуть випускників філософських і лінгвістичних факультетів. Адже поки що штучний інтелект дуже слабкий у прийнятті етичних рішень із врахуванням різних моральних та культурних норм.

— Я б відштовхувався від дуже простого аналізу: чи може ваша професія бути замінена та алгоритмізована? — радить Іван Примаченко. — Це дуже складне питання, тому що ще 20 років тому абсолютна більшість людей вважала, що те ж управління авто неможливо автоматизувати, неможливо побудувати алгоритм його дій, тому роботизований автомобіль — справа далекого майбутнього. Тепер ми розуміємо, що це справа найближчого часу. <…> Якщо ми зосередимося на базових навичках, то будемо готові до того, щоби в крайньому разі перейти в іншу професію. Якщо у нас є досвід вчитися, вміння працювати з іншими людьми та вирішувати складні задачі, є критичне мислення, то це не проблема.

Нейродослідниця Наталя Кадя каже, що термін однієї професії у житті людини скорочується до трьох, а максимум — семи, років. Вочевидь, це дуже залежить від сфери зайнятості, однак професій на все життя більше не існує. Аналітики прогнозують, що діти, які народилися після 2010 року, під час своєї активної соціальної діяльності змінюватимуть від п’яти до семи професій. Тому дуже затребуваними стануть, наприклад, онлайн-курси, за допомогою яких люди зможуть швидко отримати нову кваліфікацію та конкретні навички.

Ще кілька років тому Інститут підготовки кадрів при Центрі зайнятості склав Атлас нових професій України, згідно з яким в країні існує близько десяти тисяч професій. В цьому альманаху вказано, що через прискорений розвиток IT-сектору в країні можуть зникнути такі професії, як сторож, консьєрж і паркувальник. До цього списку ввійшли й кондуктори в громадському транспорті — наприклад, в Києві їх неможливо буде зустріти вже з квітня, після остаточного впровадження електронного квитка.

До професій, що зникають в Україні, також зарахували менеджера з туризму, статистика, друкарку, рахівника, кресляра, телефоніста міжміського телефонного зв’язку, документознавця та архіваріуса. Однак поки що ринок праці не дуже виражено реагує на прогнозовані тенденції. Так, на сайтах з пошуку роботи в Україні можна знайти сотні вакансій на місце того ж сторожа або туристичного менеджера.

Глобальної роботизації в Україні протягом найближчих років чекати не варто, адже в країні дуже дешева людська праця, впевнений провідний експерт профільного ринку Сергій Марченко. У порівнянні з розвинутими країнами, роботи будуть банально не вигідні для роботодавців, зазначає він:

— Коли американський робітник заробляє $3−5 тисяч на місяць, то покупати робота — це один сенс. А там, де український робітник заробляє $200−300 на місяць, сенс купувати робота зовсім інший.

Інститут підготовки кадрів при Центрі зайнятості у Атласі нових професій України вказав і перелік професій, за якими майбутнє: наприклад, оператор дронів, а у сфері медицини — фахівець зі створення органів, наномедик, валеолог, генетичний консультант, молекулярний дієтолог, біоетик та консультант зі здорової старості. Водночас науковці Оксфордського університету вказують на послаблення ролі експертів та висококваліфікованих фахівців у світі – вчителів, медиків та юристів.

Якщо узагальнити, тенденції ринку праці майбутнього наступні: по-перше, навчатися буде потрібно протягом усього життя, адже технології та знання постійно змінюються. Радянська формула «одна професія на все життя» більше не працює.

Особливий акцент наразі й на цифровій грамотності: за підрахунками експертів, протягом 20 років 90% усіх робочих місць потребуватимуть цифрових навичок. І це стосується не тільки кібербезпеки, а й етики, регулювання та конфіденційності.

Співзасновник освітніх курсів Prometheus Іван Примаченко згоден, що людині ще зі школи потрібно «прокачувати» певні базові навички: по-перше, це англійська мова, без якої в сучасному світі людина є малограмотною; по-друге, слід приділити увагу критичному мисленню та вивченню когнітивних викривлень.

— Наш світ потребує лідерства, а лідерство — дуже проста штука. Ми бачимо проблему, і замість того, щоби казати «Ок, це погано, чому ніхто її не вирішив?», намагаємося самі її вирішити — і все. Якщо дуже примітизувати, це і є лідерство. Якщо діти та дорослі не робитимуть проєкти — власний бізнес, благодійний фонд, волонтерський рух, спроби зайти на державну службу і там змінити політику — без цього наш світ не змінюватиметься на краще. Це не завжди вдається. Спочатку буде більше програшів, аніж успіхів, але це веде до найбільш цікавого життя і рухає світ вперед.

 

рек