SECOND-USA
29.05.2020
Breaking News

Як Пентагон боровся за військову допомогу Україні

У грудні суд розпорядився передати американській неурядовій організації “Центр за політичну чесніть” 300 сторінок міжвідомчої переписки, що має відношення до затримки надання військової допомоги США Україні минулого літа.

Рішення суду було зроблене у відповідь на запит неурядової організації, згідно із Законом про доступ до інформації. Документи були передані двома партіями, 12 та 21 грудня, але із частково чи повністю закритою інформацією.

Громадська організація “Справедлива безпека” отримала доступ до невідредагованого листування між чиновниками Пентагону та Офісу управління та бюджету Білого дому, що тривала з червня до початку жовтня.

В організації переконані – листування свідчить про занепокоєння службовців Пентагону правовими підставами затримки, бо закон вимагає від виконавчої влади витрачати гроші відповідно до того, як вони були передбачені Конгресом.

Дивіться також:

“Очікуйте, що Конгрес розлютиться” – NYT публікує нові деталі затримки допомоги США Україні цього літа

Також листування демонструє, що жодного разу Пентагону не надавалися пояснення щодо причини затримки, а крім українських урядовців та представників Конгресу, занепокоєння щодо затримки Міністерству оборони висловлювали також американські підрядники.

Із обміну повідомленнями випливає, що рішення затримати кошти йшло особисто від президента Дональда Трампа. Очільники Пентагону, Ради з нацбезпеки та Держдепу намагалися його переконати дозволити використовувати гроші, які Конгрес виділив Україні.

Ще 19 червня, після того як газета Washington Examiner опублікувала статтю про те, що Пентагон надсилає військової допомоги в Україну на 250 мільйонів доларів, президент зацікавився цим питанням і, через своїх помічників, запросив у Пентагону деталі.

Лора Купер, топ-чиновниця Міністерства оборони США, яка безпосередньо опікується питаннями військової допомоги Україні, розповіла під час свідчення в Конгресі, що президент хотів знати, чи будуть американські компанії надавати Україні щось із цього обладнання, як допомагають інші країни, а також – звідки йдуть американські гроші.

У Пентагоні підготували відповідь, в якій йдеться, що переважна кількість компаній, які надаватимуть військове устаткування, – американські, а також відзначається, що Велика Британія, Канада, Литва та Польща надавали Україні військове устаткування та проводили військові навчання, і що ЄС надає Україні значну економічну підтримку.

Третє питання президента в Пентагоні викликало певне нерозуміння і вони вирішили обмежитися тим, що написали, що гроші йдуть від Конгресу і що їх надання має потужну двопартійну підтримку. Також Пентагон у додатку надав інформацію щодо того, яка саме військова допомога буде надана Україні за ці гроші – снайперські гвинтівки, гранатомети, прилади нічного бачення, тощо – та перелік американських компаній – постачальників.

Через кілька годин після розмови президента Трампа з Зеленським 25 липня, Майкл Даффі, співдиректор Програми із національної безпеки Офісу управління та бюджету надіслав електроне повідомлення високопосадовцям Пентагону, в якому порадив призупинити надання будь-якої військової допомоги Україні у зв’язку із планом Адміністрації провести її перевірку. У листі йшлося також, що Пентагон має планувати та бути готовим надавати допомогу, як тільки це стане можливим, і була порада тримати цю інформацію у вузькому колі осіб. Перед тим Пентагон повідомив, що лише 7 мільйонів було законтрактовано.

У відповідь Елейн Маккаскер, в.о. контролера Пентагону, поцікавилася, чи проконсультувався Офіс управління та бюджету з юристом Пентагону щодо законності таких дій.

І того ж дня, 25 липня, Марк Сенді, заступник директора з програм національної безпеки Офісу управління та бюджету, додав примітку до бюджетного документу, якою передбачив затримку надання грошей до 5 серпня.

У листі чітко йдеться, що розпорядження заморозити допомогу йде від президента.

Наступного дня Джон Руд, голова політичного департаменту Пентагону, надіслав своєму босові електронного листа, в якому виклав висновки зустрічі високопосадовців США, які опікуються українськими питаннями. Усі вони висловили одностайну підтримку відновленню фінансування, а Лора Купер, згідно з її свідченнями, висловила занепокоєння щодо можливості витратити усі передбачені гроші до кінця бюджетного року, 30 серпня.

У листі чітко зазначається, що розпорядження заморозити допомогу йде від президента.

«Офіс управління та бюджету зазначив, що відповідно до розпорядження президента, через керівника персоналу на початку липня, має бути призупинена військова допомога Україні, включно із блокуванням 115 мільйонів доларів ( …) та зупинки виконання програм на 250 мільйонів доларів за 2019 фінансовий рік».

Шостого серпня, Офіс управління та бюджету, вдруге включив примітку до бюджетного документу, яка заморожувала надання грошей. Якщо в перший раз Пентагон чітко заявив, що затримка не перешкодить їм розпорядитися коштами вчасно, цього разу вони зробили це із зауваженнями.

«Як ми обговорили, сьогодні, 12 серпня, я не думаю, що ми можемо погодитися, що пауза «перешкодить вчасному виконанню». Ми сподіваємося, що цього не буде і ми зможемо виконати, як тільки політичне рішення буде прийнято, але ми не можемо зробити чітку заяву», – написала Елейн Маккаскер, в.о. контролера Пентагону. Але в примітку занепокоєння Пентагона не було включено. Третя примітка запроваджувала паузу у наданні допомоги з 20 до 26 серпня.

У переписці також наводиться емейл від однієї з американських компаній-підрядників, яка розраховує на «українські гроші». В ній довідалися про затримку грошей та хочуть знати, що відбувається.

У Пентагоні підготували офіційного листа Офісу управління та бюджету, в якому йдеться, що заморозка використання коштів після 19 серпня підриває можливість Пентагону виконати програму допомоги Україні. Маккаскер поділилися цим листом із Даффі, співдиректором Програми із національної безпеки Офісу бюджету та менеджменту, який того ж дня, коли отримав емейл, 27 серпня, підписав примітку до бюджету, якою продовжив заморозку. Це вже четверта така примітка.

І наступного дня, 28 серпня, видання Politico опублікувало статтю, оприлюднивши інформацію про заморозку допомоги Україні. Через день, 30 серпня, після зустрічі міністра оборони та держсекретаря із президентом, Даффі написав Маккаскер: «Чітка вказівка від президента тримати заморозку».

Маккаскер відповіла: «Ви це серйозно? Мені бракує слів».

Згідно із внутрішньою перепискою Пентагону, там переймалися тим, а чи достатньо задокументовані їхні застереження, що пауза на роботу із коштами може зашкодити їм виконати програму допомоги Україні і чи не перекладуть потім на них провину.

Так і сталося. Даффі у листі Маккаскер, у набагато більш формальному стилі, ніж їх попередня переписка, адресованому також юристам Офісу управління та бюджету (ОМВ) і Пентагона, критикує Міністерство оборони за те, що вони не розпорядилися грошима.

«Як ви знаєте, президент хотів перегляду політики, щоб визначити найкраще використання цих коштів, про що він окремо зазначив міністру оборони минулого тижня. ОМВ розробив примітку, яка надає повноваження МО здійснити усі необхідні кроки, щоб виділити гроші. Ви ці кроки не зробили, всупереч вказівки ОМВ, і це було ваше рішення не рухатися. Якщо ви будете не в змозі виділити ці гроші, це буде рішенням МО, яке призвело до затримки коштів».

Маккаскер відповіла: «Ви це серйозно? Мені бракує слів».

І вже 11 вересня Даффі повідомив, що кошти можна витрачати. Причину зняття заморозки, на прохання Маккаскер, він пояснити не зміг.

Як раніше повідомляв «Голос Америки», до кінця бюджетного року у США, 1 жовтня, Пентагон зміг надати Україні 214 мільйонів доларів із 250 мільйонів, закладених американським Конгресом у Оборонний бюджет США на 2019-ий рік. Решта суми була передана протягом наступних кількох тижнів, завдяки внесенню додаткового положення в бюджетну резолюцію.

Лора Купер під час публічного свідчення в Конгресі, пояснила, що після того, як 11 вересня була розблокована військова допомога Україні, у Пентагоні невтомно працювали, щоб встигнути надати ці гроші для допомоги українцям. Їм вдалося забезпечити виділення 86% цих коштів до кінця фіскального року.