Спалене село і фортеця на Троєщині: як знімали перше українське фентезі

Фільм “Сторожова застава” називають першим українським фентезі. Стрічку, бюджет якої склав 40 млн гривень, зняли за мотивами однойменної книги Володимира Рутківського, переможця “Книга року ВВС-2011”.

За сюжетом роману, хлопчик з ХХІ ст. опиняється в ХІ ст., зустрічає богатирів і бореться з половцями. Твір увійшов до “короткого списку” “Дитячої Книги року ВВС” у 2012 році. Правда, як зазначають автори, фільм від книги значно відрізняється.

Для зйомок побудували і спалили село на воді та звели фортецю на Троєщині й підвісний міст на скелях.

Напередодні української прем’єри ВВС Україна поговорила з режисером “Сторожової застави” Юрієм Ковальовим про українських богатирів, іноземних конкурентів і про те, чому батькам під час кіносеансу не має бути сумно.

ВВС Україна: Письменник Володимир Рутківський говорив, що намагався у книзі показати, що гени богатирів продовжуються і в нашому поколінні і що ця книга про спорідненість віків та про героїв, яких варто наслідувати. А для вас особисто про що фільм?

Юрій Ковальов: Цей фільм про те, що, якщо вірити у свої сили, то можна здолати будь-які перепони на своєму шляху. Неважливо, у який бік веде тебе шлях, якщо є віра, ти можеш подолати все.

 

ВВС Україна: Що ви залишили у фільмі від книги, а що змінили?

Юрій Ковальов: Залишили богатирів, хлопця Вітька, який потрапив у минуле, кілька фантазійних персонажів. Щодо решти – ми по суті написали сценарій з нуля, беручи книгу лише за основу. Фільм значно відрізняється. Хоча імена героїв, богатирів і самі герої ті ж само.

ВВС Україна: Щодо богатирів. У романі “Сторожова застава” Ілля Муромець є підкреслено українським богатирем, хоча в масовій культурі він частіше є російським. Паралельно тривають суперечки щодо його національності. Який він у фільмі?

 

Юрій Ковальов: Ми не намагалися зіткнути лобами українських і російських богатирів і на цьому піаритись. Чиї богатирі – це суперечливе питання. Ми вважаємо, що вони українські, і Рутківський у своїй книзі підводив під це історичну базу. Цей фільм – це наше українське фентезі, українською мовою, а всі герої – українці.

ВВС Україна: Хто ваш глядач, для кого ви робили цей фільм?

Юрій Ковальов: Перше – це сімейна аудиторія, батьки і діти, віком від п’яти років і старші. Сподіваємось батькам не буде сумно, ми залишили у фільмі дорослий гумор.

ВВС Україна: Фільм коштував 40 млн гривень. Які ваші прогнози щодо касових зборів? На жаль, на українське кіно так масово глядач не йде.

Юрій Ковальов: Тут є об’єктивні причини – у нас дуже мало екранів, не всюди є кінотеатри. Якщо ви можете подивитись і не дивитесь – це одна річ, а якщо не можете і не дивитесь, це – інша. Навіть уявити не можу, якими можуть бути ці цифри. Для мене – це така чорна скриня. Промо було дуже серйозним, але все залежить від того, як глядач на нього піде.

Жанр фентезі дуже непростий. Усі європейські і американські фільми на дві голови вище, це зрозуміло. Ми зараз не можемо конкурувати. Але це наш фільм. І якщо ви підете, і вам не сподобається, і ви розкритикуєте, ви все одно підтримаєте гривнею саму українську кіноіндустрію.

ВВС Україна: Щодо критики: в Україні є проблема з грою акторів. Про це часто говорять кіноаналітики. Ви чесно сказали, що іноземні фентезі на дві голови вищі, а як би ви чесно оцінили гру акторів у цьому фільмі?

Юрій Ковальов: У нас були актори, які грали неперевершено, дуже круто. У нас були аматори, для яких це був перший фільм в житті. Але, як я відчуваю, що вони разом намагалися зробити все якнайкраще. Моя робота, як режисера, – щоби все виглядало правдоподібно. Мені здалося, що у нас вийшло.

 

ВВС Україна: Розкажіть про зйомки, де вони проходили?

Юрій Ковальов: Перше, це ми побудували саму сторожову заставу, фортецю на Троєщині. Вона існуватиме і далі, неподалік ринку. Також звели дев’ять будинків на воді, це село Лелече. За сценарієм на нього нападають половці, тому його довелося спалити. Пожежу знімали одним дублем. Було трохи шкода дивитись, як горить така краса.

Ще ми знімали у скелях Довбуша в Карпатах, там дуже мальовничі пейзажі. Знімали під Києвом у кар’єрах, на болотах, на Лисій горі. У павільйоні побудували табір половців, а на березі річки звели підвісний міст.

ВВС Україна: Що ви хотіли би покращити у фільмі, якби могли?

http://www.bbc.com/ukrainian/features-41569058

Юрій Ковальов: Часу було дуже мало. Якби його було більше, можливо ми могли б зробити фільм кращим, якби було більше часу на підготовку, на пропрацювання деталей.

ВВС Україна: Якщо дуже коротко, чому глядач має піти на цей фільм?

Юрій Ковальов: Бо треба підтримувати українське кіно, а саме українське фентезі.

рек