В якому стані Чорноморський флот РФ і що від нього залишилось

флот

 

“Що менше російського Чорноморського флоту, то безпечніше в Чорному морі”, – заявив Володимир Зеленський 6 листопада. І за вісім місяців повномасштабної війни Збройні сили України зробили багато, щоб втілити цю формулу президента в життя.

  • Олег Черниш
  • BBC News Україна

Тією заявою про ЧФ Росії Зеленський відреагував на зменшення ракетних ударів по українських містах з Чорного моря останнім часом. Це збіглось з проведеною 29 жовтня зухвалою атакою літючих і надводних дронів на військово-морську базу в Севастополі.

Попри заяви Кремля про “мінімальні втрати”, найімовірніше, напад призвів до ураження флагмана ЧФ РФ – фрегату “Адмірал Макаров” і ще декількох суден.

Посилити свій склад флоту в Чорному морі Росія не може – Туреччина з початку війни не пропускає туди кораблі.

Багато хто з українських і міжнародних експертів поспішили заявити, що з ЧФ РФ покінчено, він не зможе отямитись від такого удару.

“ВМФ (військово-морський флот РФ) принижується державою, яка не має військово-морського флоту”, – так описує це британське аналітичне видання Navy Lookout.

“Той факт, що кораблі цього флоту пошкоджені Україною, що позбавило його майже всіх військово-морських сил, свідчить про відсутність у Росії базових можливостей, таких як захист портів, розвідка та точна оцінка можливостей противника”, – додає дописувач профільного видання NavalNews, ексофіцер ВМС Туреччини Тайфун Озберк.

Але деякі експерти закликають не поспішати з висновками.

На їх думку, Чорноморський флот, як “загнаний звір”, поранений, але все ще небезпечний. Говорячи боксерською термінологією, противник України перебуває лише в нокдауні, але не в нокауті.

флот

Автор фото, Укрпошта

Підпис до фото, Після знищення крейсера “Москва” – ексфлагмана Чорноморського флоту – Укрпошта випустила марку

Хроніки знищення

Період поразок для ЧФ РФ почався фактично з перших тижнів вторгнення в Україну. До перемог лише можна віднести захоплення острова Зміїний 24 лютого, який, щоправда, українські сили відбили наприкінці червня.

Найбільш болючий удар – затоплення флагмана “Москва” – Чорноморський флот отримав у квітні. Найімовірніше, він був уражений двома українськими ракетами “Нептун”.

Крім того, навесні і влітку повідомлялось про ураження в Чорному морі російських кораблів “Новочеркаськ”, “Цезар Кунніков”, “Василій Бех” і “Всеволод Бобров”.

Такий розвиток подій призвів до зміни командувача ЧФ посеред року.

соколов

Автор фото, Reuters

Підпис до фото, Командувач ЧФ РФ Віктор Соколов. Він у серпні замінив на цій посаді Ігоря Осіпова

Загалом, станом на 9 листопада, генштаб ЗСУ повідомляє про знищення 16 російських катерів і кораблів.

В цій статистиці немає останньої “здобичі” – нового флагману флоту (замість “Москви”), фрегату “Адмірал Макаров”.

За даними ВВС News Україна, він отримав суттєві пошкодження саме під час нападу безпілотників на севастопольську бухту вранці 29 жовтня. Саме цей фрегат був одним з тих носіїв крилатих ракет “Калібр”, якими регулярно обстрілювали українські міста.

Після севастопольської атаки кількість ракетних пусків з акваторії знизилась.

“Усе частіше є повідомлення, що в Чорне море на бойове чергування не вийшов жоден носій “Калібрів”. Це дуже вагомий результат, який забезпечили наші захисники”, – наголосив Володимир Зеленський 6 листопада.

Тож, чи можна казати, що Україна вже убезпечила себе від атак з моря?

Колишній заступник начальника штабу ВМС України Андрій Риженко каже ВВС News Україна, що зменшення ракетних пусків останніми днями пов’язано зі складними погодними умовами в Чорному морі. А носії “Калібрів” в російського флоту ще є, зокрема, на підводних човнах.

флот

Автор фото, Міноборони РФ

Підпис до фото, Новий флагман ЧФ – фрегат “Адмірал Макаров”. Він був пошкоджений під час атаки дронів

Що залишилось?

Риженко вказує, що нещодавно до Севастополя зі свого пункту базування – Новоросійська – прибули два боєздатні підводні човни проєкту 06363 (загалом в ЧФ є шість таких субмарин).

Вони можуть запускати крилаті ракети.

Теоретично таку ж здатність мають ще з десяток кораблів ЧФ РФ. Але фактично їх набагато менше, зауважує Риженко.

“У них теоретично зараз є 11 кораблів, які можуть стріляти “Калібрами”. Але реально боєготові до цього три надводні кораблі”.

Мова йде про фрегат “Адмірал Ессен” і два корвети типу “Буян-М” (проект 21631).

Що стосується фрегату, то це 125-метровий корабель, що має пускову установку на 8 крилатих ракет, зенітно-ракетний комплекс, торпедний відсік і артилерійську установку. На своєму борту він також може нести військовий вертоліт.

“Адмірал Ессен” – доволі молоде судно в складі ЧФ, він спущений на воду в листопаді 2014 року.

флот

Автор фото, Міноборони РФ

Підпис до фото, Фрегат “Адмірал Ессен” – новітній корабель в складі ЧФ. Він може стріляти крилатими ракетами і артилерією. Також на палубі є місце для військового вертольота

Кораблі проєкту “Буян-М”, наприклад, ракетні корвети “Вишній Волочьок” і “Орехово-Зуєво”, мають довжину близько 74 м, теж несуть на своєму борту 8 “Калібрів”, артустановки, кулемети і зенітні ракети.

Це, на думку, капітана Риженко, єдині надводні кораблі, які можуть нести небезпеку.

“Інші кораблі не в тому стані, щоб завдавати ударів. “Адмірал Макаров” пошкоджений, хоч і не фатально, йому потрібен ремонт. Ще один фрегат “Адмірал Григорович” – в Середземному морі”, – вказує він.

Інші корвети типу “Буян-М” теж не боєздатні. Один пошкоджений, другий – перебуває у Середземному морі.

Ще в ЧФ РФ є 4 патрульні кораблі, наприклад, “Василій Биков” (це 90-метрове судно з артилерією, ракетним озброєнням і вертолітним майданчиком).

У них є місця, конструктивно придатні для розміщення пускових установок “Калібр”, зазначає експерт, але досі не було інформації, що вони на практиці їх застосовували. “Це доволі дивно, тому що без “Калібрів” цей корабель перетворюється фактично на великий буксир”, – не приховує свого здивування ексзаступник начштабу ВМСУ.

Тобто в Росії в Чорному морі на цей момент є три кораблі і три підводні човни, які можуть здійснити запуск крилатих ракет.

Надводні кораблі можуть запустити 24 ракети, а субмарини – 12. Отже, в сумі можливий залп 36 “Калібрів” по Україні з боку Чорного моря.

Крім того, ще в строю залишаються 8 кораблів, які стріляють не “Калібрами”, а старими радянськими ракетами. Є також десантні і протичовнові кораблі, які мають зенітно-ракетні комплекси.

“Тому казати, що в ЧФ фатально знизилась боєготовність, не можна. Я чув інформацію, що вона впала на 70%. Але ні, вона настільки не знизилась”, – каже Риженко.

“Боєготовність знизилась, але не до того рівня, щоб на ЧФ не звертати уваги”.

флот

Автор фото, Міноборони РФ

Підпис до фото, Підводний човен “Новоросійськ”. Він теж здатен запускати крилаті ракети “Калібр” по українських містах

Яка залишається небезпека?

Виведення з ладу флагманів флоту вдарило по морально-психологічному стану військових моряків, каже експерт. Однак, ЧФ все ще має у своєму складі достатньо небезпечних інструментів.

Зокрема, не слід повністю відкидати загрозу висадки десанту на Одещині, каже Риженко.

Зараз росіян стримує від цього ефективна робота українських берегових ракетних протикорабельних комплексів.

Нейтралізувати їх РФ намагається ударами ракет, наприклад, Х-59. Саме цією радянською крилатою ракетою, яка запускається з винищувачів, росіяни найчастіше атакують узбережжя Одещини.

Однак, найголовніша перепона для російських десантних операцій – це їхня недоцільність на даному етапі війни.

Вони можуть бути успішними, коли десант підтримують війська на суходолі, а Росія за останні місяці не лише не наблизилась до взяття Миколаєва чи Одеси, а й навпаки – відступає з Херсонського напрямку.

Ще одна передумова для успіху – панування в повітрі – теж російськими військами не забезпечена через суттєве посилення української ППО.

риженко

Автор фото, Andrii Ryzhenko

Підпис до фото, Капітан першого рангу Андрій Риженко був тривалий час заступником начальника штабу Військово-морських сил України

“Для десанту вони спроможність мають, але операційні умови їм цього не дозволяють, через ситуацію на фронті і наявність в України протикорабельних систем”, – резюмує Риженко.

Інша справа – “зерновий коридор”. Це безпечний маршрут руху суден з протоки Босфор до портів на Одещині через західну і північно-західну частини Чорного моря. Він запрацював наприкінці липня і має термін дії до 22 листопада. Після атаки дронів Кремль оголосив про “призупинення” своєї участі у безпеці “коридору”, але через пару днів змінив свою позицію.

“Вони (росіяни. – Ред.) мають багато можливостей атакувати “зерновий коридор”. Вони можуть робити це із застосуванням і ракет, і торпед, і мін, і авіації. До речі, вони регулярно направляють свою авіацію туди, вочевидь, для інспектування коридору”, – пояснює ексзаступник начштабу українських військово-морських сил.

Головний стримуючий фактор для російських атак на цей “коридор” – це позиція Туреччини. Вона максимально підтримує безпеку і пролонгацію ще на рік “зернової ініціативи”. На думку експерта, Росія навряд готова і політично, і військово до протистояння з турецьким флотом в цьому питанні.

Спроби сховатись

Українські дії на Чорному морі, зокрема ракетні удари, змусили російський флот відступити якнайдалі від одеського узбережжя і “заховатись” в бухтах Севастополя.

Керівник безпекових програм Центру глобалістики “Стратегія ХХІ” і колишній військовий моряк Павло Лакійчук порівнює цю ситуацію зі становищем потужних німецьких дредноутів (лінкорів) під час Другої світової війни.

Боячись втратити коштовні і великі за розмірами кораблі, німці практично не використовували їх в боях і тримали в портах.

“Втрати від його ураження перевищували можливий успіх від його застосування. Теж саме відбувається і з ЧФ РФ: начебто сила є, але її доводиться ховати”, – пояснює експерт ВВС News Україна.

Зараз російські кораблі намагаються не відходити далеко від бухти Севастополя. Бойові позиції розгорнуті відразу за боновими загородженнями гавані, каже Андрій Риженко.

флот

Автор фото, Getty Images

Підпис до фото, Експерти вважають, що Росія може вивести частину кораблів ЧФ з Севастополя

Павло Лакійчук вважає, що російський флот взагалі може не виходити з території морської бази і вести стрільби звідти.

“Однак це для них значно небезпечніше”, – зазначає він.

Якщо невдалий пуск ракети відбудеться у відкритому морі, то вона просто впаде у воду. “Якщо ж вони будуть пускати “Калібри”, наприклад з Південної бухти Севастополя, то ракети можуть впасти на житлову забудову міста. – каже колишній військовий моряк і додає. – Або й навіть на штаб Чорноморського флоту”.

Але нещодавня атака дронами на Севастополь показала, що і морська база в анексованому Криму не може вважатися цілком безпечною.

Куди ще далі можуть тоді заховатися російські кораблі? Очевидний варіант – порт Новоросійська.

Це місто в Краснодарському краї Росії, що за 700 км (430 морських миль) від Одеси і за 400 км (250 морських миль) від Севастополя, яке має військово-морську інфраструктуру.

Саме сюди, впевнені експерти, РФ може перебазувати кораблі Чорноморського флоту, щоб убезпечити їх від українських нападів.

“Такий варіант точно є, і він вже був застосований, коли в Новоросійськ відвели частину десантних кораблів. А підводні човни вже там штатно знаходяться, там місце дислокації штабу 4-ї бригади підводних човнів”, – каже Риженко.

Павло Лакійчук погоджується з ним, але зауважує, що база в Новоросійську не в тому стані, щоб прийняти усі кораблі Чорноморського флоту.

“Не виключаю таку можливість. Але весь Чорноморський флот передислокувати в Новоросійськ вони не зможуть. Там військова гавань значно менша, ніж в Севастополі”.

дрон

Автор фото, Андрій Цаплієнко

Підпис до фото, Морський дрон атакує катер в бухті Севастополя, 29 жовтня. Скріншот з відео

Дрони замість кораблів

Успішність української атаки на військово-морську базу Росії продемонструвала важливість розвитку флотилії безпілотної авіації.

“Атаки БПА (безпілотних надводних апаратів) і БПЛА (безпілотних літаючих апаратів) показують, що російські військові кораблі навіть не знаходяться в безпеці у своїх гаванях. В них таке відчайдушне бажання захистити свої дорогоцінні підводні човни, що, зокрема, є повідомлення про відновлення військово-морської бази радянських часів у Балаклаві, яка включає підземне укриття для підводних човнів”, – аналізує Navy Lookout.

На фоні цього успіху президент Зеленський вже оголосив, що Україна починає “акумулювати гроші” для створення флоту морських дронів.

“Як це працює, всі вже бачили”, – недвозначно натякнув він на інцидент в севастопольській бухті.

Російська влада відразу підхопила ідею і заявила, що теж створює “армію надводних і підводних дронів”. І планує зробити це швидше за суперника.

Керівник окупаційної влади Севастополя Михайло Развожаєв заявив, що це питання погоджене з президентом Володимиром Путіним.

флот

Автор фото, Reuters

Підпис до фото, “Губернатор” Севастополя Михайло Развожаєв каже, що Путін теж наказав створювати “армію морських дронів”.

“Товариш Зеленський заявив, що він армію дронів збирається робити. Нам таку армію треба зробити швидше і докласти всіх зусиль”, – зазначив він 7 листопада.

Виробництво безпілотників начебто готові запустити на Севастопольському заводі імені Серго Орджонікідзе.

Експредставник командування ВМС Андрій Риженко вважає, що на побудову “безпілотного флоту” Україні треба 2-3 місяці. Але це за умови, що апарати будуть куплені чи надані партнерами.

В України, за його словами, є інженери і технологічні можливості для створення дронів, але є обмеження в часі для їх приведення до ладу.

“На це потрібен час. А в нас немає часу на технічні експерименти. Я б на короткострокову перспективу просто купив би вже готові апарати, а на середньострокову – вже думав би над питанням власного виробництва цих дронів”.

Поки що “країна без флоту”, як називають Україну західні експерти, перемагає військово-морські сили противника за рахунок винахідливості і сміливості. І руйнує міфи про “непереможність” російського флоту.

ввс

рек