Пушкін і Щорс: як у столиці будуть зносити «дерусифіковані» пам’ятники

Демонтаж не всіх пам’ятників в Києві залежить від міської влади.

Наразі одна із актуальних тем у культурній сфері столиці — прибирання з вулиць монументів, меморіальних дощок і бюстів людей, пов’язаних із росією. Втім, деякі з них є знаковими для столиці, як-от пам’ятник Пушкіну недалеко від станції метро «Арсенальна». Він входить у п’ятірку найстаріших пам’ятників міста і нещодавно постраждав від розсерджених киян.

 

 

Директор Департаменту охорони культурної спадщини КМДА Олександр Никоряк у інтерв’ю «Вечірньому Києву» виступив проти знищення таких пам’ятників і підтримав їх переміщення на певну локацію із подальшим створенням музею тоталітаризму.

Втім, пояснює пан Олександр, процес демонтажу деяких монументів не залежить від міської влади. Приміром, щоб прибрати пам’ятник Миколі Щорсу з бульвару Тараса Шевченка потрібна процедура, яку запускає Міністерство культури, а дає дозвіл Кабінет міністрів. Повинен бути проєкт його зняття, переміщення і встановлення.

«Зараз працює робоча група, в яку входять фахівці історії, культури, Інституту національної пам’яті, а також наукові установи різних напрямків. Приміром, якщо знесення пам’ятника математику, то відповідні фахівці зі спілки математиків мають дати свій висновок щодо нього. Ми будемо спиратися саме на такі дані», — розповів Никоряк.

Директор Департаменту охорони культурної спадщини КМДА Олександр Никоряк.

Наразі рішенням Київради узгоджений список обʼєктів, які планується усунути з публічного простору Києва. Але у киян є можливість подати свої пропозиції. Їх прийматимуть до 28 жовтня на електронну адресу: rgdoks@ukr.net.

Олександр Никоряк зазначає, що після створення остаточного списку пам’ятників на знесення, місто буде вирішувати, куди їх переміщати. Кілька років тому як один із варіантів пропонували ВДНГ із можливим створенням там парку-музею тоталітаризму. Очільник Департаменту охорони культурної спадщини КМДА зазначає, що наразі є кілька локацій, де його можна створити такий музей, зокрема й на лівому березі.

«Спочатку нам треба затвердити список із кількістю об’єктів і відповідно вирішити, яка площа нам потрібна. Далі будемо звертатися до головного архітектора міста, щоб він порадив правильні місця для цього», — пояснив Олександр Никоряк.

Пошкоджений бюст Пушкіна прибрали з постаменту.

Раніше повідомлялось, що активісти залишили написи на пам’ятниках, які пов’язані з росією чи срср. Вони пояснюють, що на вулицях української столиці не може бути нічого, що пов’язане з історією та культурою срср.

Ольга КОСОВА, «Вечірній Київ»

рек