Холостий постріл і муляж крейсера “Аврора”

Від корабля, який воював з Японією і Німеччиною, на нинішній «Аврорі» залишилися лише шматок машини, радіорубка і ринда. А справжній крейсер революції вже три десятиліття гниє на Лужській губі Фінської затоки.Місцеві жителі розграбували його ще за радянської влади. До цього дня в селах можна зустріти сходи з авроровських трапів і корабельний ілюмінатор, що став віконечком туалету. «РБК Lifestyle» вирішив згадати славну історію знаменитого крейсера, який більш ніж за століття пережив багато – від атак японських кораблів до зйомок в його каютах порнофільму.

Гордість флоту

«Аврора» була спущена на воду 11 травня 1900 року в присутності царської сім’ї. Ще три роки крейсер добудовувався і проходив випробування. Потім «Аврора» встигла походити по Балтиці, Атлантиці, Середземному морю, так що до моменту початку російсько-японської війни виявилася чи не найкращим бойовим судном, побудованим останнім часом. Це підтвердилося під час знаменитого переходу Другої Тихоокеанської ескадри, сформованої на Балтиці і кинутої на допомогу обложеному японцями Порт-Артуру.

Першу світову війну «Аврора» зустріла, здійснюючи навчальні рейси з вихованцями Морського корпусу по Балтиці. Всупереч розхожій думці, активної участі в цій війні крейсер не приймав. Спочатку «Аврора» з іншими суднами патрулювала Фінську затоку, потім прикривала мінні тральщики і одного разу підтримувала сухопутні частини артилерійським вогнем. Жодного пошкодження за всі роки війни крейсер не отримав.

Командир крейсера «Аврора» капітан 1-го рангу Є.Р. Єгоров

Командир крейсера «Аврора» капітан 1-го рангу Є.Р. Єгоров

У Цусимську протоку крейсер увійшов в центрі першої колони російських кораблів і майже відразу прийняв бій. В ході Цусимської битви «Аврора» випустила по противнику 1 905 снарядів і в якийсь момент сама опинилася під перехресним вогнем японських кораблів. Однак завдяки грамотним діям екіпажу, втрати виявилися мінімальними. Більш ніж з п’ятисот осіб, що знаходилися на борту, в бою загинули лише п’ятнадцять. У тому числі капітан Євген Єгоров.

Разом із залишками розгромленої ескадри крейсер відійшов до Маніли. Перша війна закінчилася для «Аврори» 27 травня 1905 року. Російські судна були інтерновані американцями, а з екіпажів взята підписка про подальшу неучасть в бойових діях.

Після підписання мирного договору з Японією і тривалого ремонту, «Аврора» повернулася на Балтику. Вона здійснювала походи по всьому світу, виконуючи представницькі функції. Саме вона, наприклад, возила російську делегацію на чолі з великим князем Борисом Володимировичем на коронацію короля Сіаму в Бангкок.

Восени 1916 року «Аврора» остаточно повернулася в Кронштадт, а потім перейшла для капітального ремонту в Петроград. Тут-то і почалася найцікавіша частина її біографії. Дізнавшись про тривалу стоянку в столиці, капітан першого рангу Михайло Нікольський прийшов в жах. Ось що він написав у рапорті командуванню: «Команда, яка до сих пір не піддавалася злочинній агітації, піддасться їй і, як це часто буває, перейде в іншу крайність – завдяки своїй згуртованості з найнадійнішої під час війни стане найбільш ненадійною. Ґрунт для цього найсприятливіший – довга стоянка в Петрограді біля заводу».

Крейсер «Аврора» 1912 рік

Крейсер «Аврора» 1912 рік

Холостий постріл

Слова капітана виявилися пророчими. У лютому 1917 року найжорсткішою дисципліною йому вдавалося стримати екіпаж від розкладання. Нижніх чинів просто не випускали на берег, намагаючись зайняти роботою. Зрозуміло, що серед матросів зріло невдоволення, і для вибуху невдоволення була потрібна лише іскра.

Учасники жовтневого повстання 1917 року

На «Аврору» привезли велику групу заарештованих «агітаторів і підбурювачів». Серед матросів тут же поповзли розмови, що крейсер стане плавучою в’язницею. Капітан зажадав негайно перевести засуджених на берег. У той момент, коли конвой вивів арештантів на палубу, екіпаж вийшов з підпорядкування і спробував звільнити в’язнів.

Нікольський і старший офіцер корабля Огранович намагалися зупинити натовп наказами, а коли зрозуміли, що їх все одно ніхто не слухає, відкрили вогонь з табельної зброї.

В результаті стрілянини двоє матросів були легко поранені, а один – Порфирій Осипенко – убитий.

Міська влада відразу ж запропонували придушити бунт силами козаків, але капітан Нікольський відмовився. І даремно. На наступний ранок до крейсеру вийшла демонстрація з червоними прапорами, стрічками і пов’язками. Стримувати матросів офіцери не стали, та й все одно не змогли б. Екіпаж приєднався до демонстрантів.

Агітатори з числа робочих зажадали розправи над командирами крейсера. Капітана і старшого офіцера вирішили відвести в Таврійський палац, де збирали всіх, хто намагався протидіяти повстанню. Нікольського і Ограновича побили, і, зірвавши погони, виставили на чолі процесії. Обох при цьому примушували нести червоні прапори. Офіцери відмовилися, за що тут же були вбиті. Старшому офіцеру встромили в горло багнет, капітану вистрелили в голову.

На «Аврорі» почалося нове життя з судновим комітетом, великим більшовицьким осередком і щоденними мітингами, так що до жовтня вона повністю підпорядковувалась Петроградській Раді. Якщо відійти від міфів, створених радянською агітацією, роль крейсера в подальших подіях виглядає вельми туманно. Спочатку він відійшов від заводської пристані для того, щоб відновити рух по Миколаївському мосту. Його захопили юнкера. Крейсер підійшов до мосту в упор і його захисники розбіглися. Корабельні електрики звели міст, і «Аврора» відійшла до Англійської набережної. Звідти о 21.40 і пролунав той самий холостий постріл.

За планом перевороту далі «Аврора» нібито повинна була стріляти по резиденції Тимчасового уряду бойовими. Це, однак, є досить сумнівним. По-перше, з такої позиції по Зимового палацу стріляти неможливо – завадять будинки на набережній. По-друге, бойових снарядів на «Аврорі» просто не було. Весь арсенал вивантажили на базі в Кронштадті. Та й холостий заряд на борту виявився абсолютно випадково.

«Аврора» - ікона і символ революції

«Аврора» – ікона і символ революції

«Іконою» і символом революції «Аврору» зробили набагато пізніше – в епоху розвиненого соціалізму. Тоді ж, в 1917-м, крейсер розглядався як звичайнісіньке судно, до того ж старе і мало на що придатне. Пізніше «Аврору» і зовсім планувалося … затопити на підступах до Кронштадту. Очікувався напад англійської ескадри і героїчне судно стало б штучною перешкодою. Її для цих цілей навіть в затоку кілька разів виводили.

На самому ж кораблі, команда якого складалася не з одних більшовиків, творилося казна-що. Зовсім випадково судновий лікар запобіг спробі масового отруєння – хтось проник на камбуз і отруїв їжу перед обідом. Далі на борту виявили бомбу, при спробі знешкодити яку прогримів вибух. З «Аврори» втік відставлений після виборів голова суднового комітету Корунов. Дезертир вкрав червоний прапор – той самий, під яким гармата «стріляла» по Зимовому» і … розтрощив його для пошиття кофти.

Участі в Громадянській війні «Аврора» не приймала взагалі – практично весь екіпаж пішов на сухопутні фронти. До 1923 року вона без діла стояла біля причалу в Кронштадті, а потім знову стала навчальним кораблем. До речі, відзначилася вона і в цій якості. 20 липня 1923 року поблизу Кронштадта проходили шлюпочні навчання. Увечері авроровців висадилися на форт «Павло I» щоб відпочити. Відпочивали, ясна річ, зі спиртним. І курили, незважаючи на те, що на форті зберігався весь чималий запас мін Балтійського флоту. Вибухи від розпочатої «в результаті необережного поводження з вогнем» пожежі гриміли більше доби. У Кронштадті і розташованому на іншому березі Ораніенбаумі не залишилося жодного цілого скла.

Велика Вітчизняна пройшлася по «Аврорі» катком. Уже в липні 1941-го з крейсера зняли всі гармати і сформували батарею під назвою «Аврора», яка загинула в боях з німецькими танками. Саме судно, яке було озброєне єдиною зеніткою, обстрілювали як з повітря, так і з суші, швидко прийшло в повну непридатність і, врешті-решт, затонуло.

Новоділ за 35 мільйонів

Після війни підняти те, що залишилося від героїчного крейсера революції, вдалося лише з другої спроби. «Аврора» виявилася на верфі, де її перебудували під легендарний «Варяг» і віддали кіностудії імені Горького для зйомок однойменного фільму. Те, що вийшло в результаті і встало на вічну стоянку біля Нахімовського училища 17 листопада 1947 року.

Ніщо, однак, не вічне під місяцем. До початку 1980-х років нижня частина корпусу «Аврори» просто згнила. З трюму цілодобово відкачували воду. Стало ясно, що до пафосного святкування 70-річчя Жовтня крейсер не доживе. 18 серпня 1984 року «Аврора» вирушила на Північну верф. Тоді її теж проводжали тисячі людей, які висипали на набережні. Ленінградці не знали, що бачать справжні останки крейсера революції востаннє. По суті, на верфі почалося будівництво нового корабля. Воно обійшлося державі в 35 млн руб. «Аврору» розрізали уздовж корпусу. У нову конструкцію вставили лише кілька добре збережених елементів старого судна. Так що на Петербурзьку набережну повернувся повний новоділ.

Курсанти Нахімовського військово-морського училища на тлі крейсера «Аврора», 1984 рік

Курсанти Нахімовського військово-морського училища на тлі крейсера «Аврора», 1984 рік

Виникає природне запитання: що ж робити зі старим корпусом. Знищити? У роки радянської влади таке вважали б ідеологічною диверсією. Корпус, який насилу тримався на плаву, відбуксирували до селища Вістіно на Лужській губі Фінської затоки. До війни там будували базу для військових кораблів. У 1941 році, з наступом німців, її підірвали, щоб не дісталася ворогові. До одного з побитих вибухами пірсів і встала «Аврора».

Спершу крейсер революції по-тихому грабували військові. Потім, з їх повної згоди, місцеві жителі, працівники риболовецького радгоспу «Балтика», кинули клич: «Мужики, гайда «Аврору» різати!». Відгукнулися багато. Вандали не приховують, що вивозили майно вантажівками. Ілюмінатори, двері, кахель з душових, листова мідь, металеві трапи. Останні випилювали за допомогою зварювання. У якийсь момент спрацювала система пожежогасіння, яка залишалася незайманою, і весь корабель залило піною.

Кінець справжнього крейсера виявився абсолютно незавидним. Коли брати на борту стало нічого, остов вирішили наповнити камінням і, відтягнувши від берега, перетворити в хвилеріз. Перша частина операції пройшла успішно. Друга – ні. У десятці метрів від берега корпус завалився на бік і намертво застряг в мулі. Він так і лежить, наче скелет гігантської риби, і до цього дня піддається атакам стерв’ятників. Взимку, коли залив замерзає, на лід виходять мисливці за металом. Влітку у «Аврори» пірнають дайвери, намагаючись підняти хоч щось і перетворити на сувенір.

Справжній корпус «Аврори». Вже три десятиліття як розграбований, затоплений і гниє в Фінській затоці...

Справжній корпус «Аврори». Вже три десятиліття як розграбований, затоплений і гниє в Фінській затоці…

За останніми, до речі, зовсім не обов’язково спускатися під воду. Досить просто пройти по навколишніх селах і уважно подивитися на будівлі кінця 1980-х – початку 1990-х. Деталі корабля, що стали будівельними елементами, зустрічаються на кожному кроці. Самий креативний приклад народної творчості височіє біля в’їзду в село Дубки. Місцевий житель вставив корабельні ілюмінатори в ворота будинку і … туалет, перетворивши його на гальюн.

Нове життя

За іронією долі, з «Авророю» виявився пов’язаний не тільки початок ери радянської влади, але і її кінець. Пограбований корпус топили в затоці в серпні 1991-го. Через два тижні грянув путч, і в країні почалося нове життя. Справжня «Аврора» страшно помстилася своєму муляжу. Від того, що почалося на новому борту, прийшли б в жах як ті, кому доводилося служити на крейсері, так і ті, кого приймали в піонери на його борту.

На «Аврорі» зняли справжнісінький порнофільм. «Русский Ларрі Флінт» Сергій Прянішніков проник на борт під приводом зйомки кіно про революцію. Правда, порнопродюсер не став розшифровувати, що фільм «У боротьбі за це» присвячений революції сексуальній. «Аврору» стали здавати під корпоративи. Найвідоміший пройшов за участю Валентини Матвієнко, Ельвіри Набіулліної і Іллі Клебанова. Чиновники послухали Сергія Шнурова, подивилися танці напівголих балерин і перформанс арт-групи «Річковики», що полягав в стрибках з борту крейсера в Неву.

«Аврора» стала місцем яскравих політичних акцій. Так, в жовтні 2011-го на ній підняли піратський прапор. На довершення всього від «Аврори» відмовилися військові – навіщо флоту судно, позбавлене ходової частини. Збройним силам крейсер повернув Сергій Шойгу. Він же прийняв рішення і про новий ремонт, на який «Аврору» і потягнули в Кронштадт. Ремонтувати крейсер планують в два етапи. За півтора місяці поміняти електрокабелі, насоси та відремонтувати генератори. У 2015 році «Аврору» … приведуть у ходовий стан. Куди і навіщо попливе такий корабель – загадка. Зате шоу, з перетягуванням крейсера через історичний центр Петербурга відбудеться ще як мінімум тричі.

Автор: Сергій Андрєєв

 

рек