Опалювальний сезон в умовах війни. До чого готуватися українцям?

Через обмежені запаси газу і масштабні руйнування інфраструктури у війні Росії цьогорічний опалювальний сезон в Україні буде надзвичайно складним, попереджає влада та експерти. До чого готуватися українцям?

Батарея та термостат Опалювальний сезон 2022/2023 буде одним з найважчих

В Україні готуються до опалювального сезону, який зазвичай розпочинається в жовтні. Вже зараз зрозуміло, що наступна зима для українців буде важкою. Аби забезпечувати теплом оселі, уряд запланував закачати у підземні сховища 19 мільярдів кубометрів природного газу. Та станом на 8 серпня цей показник поки що сягнув лише 12,2 мільярда кубометрів.

Український уряд запланував закачати у підземні сховища 19 мільярдів кубометрів природнього газу Український уряд запланував закачати у підземні сховища 19 мільярдів кубометрів природнього газу

При цьому в уряді вже попередили українців, що температура в квартирах українців буде нижчою на кілька градусів. “Вважаємо, що оптимальна температура в оселі має коливатися в межах 18-20 градусів, але в жодному разі не нижче 16 градусів. (…) Як ми переживемо цю зиму – залежить від кожного із нас. Готуватися до холодів варто саме зараз”, – закликав українців на своїй сторінці у Facebook міністр розвитку громад та територій України Олексій Чернишов.

На обігрівачі та дрова в Україні попит

Тим часом в Україні різко збільшився попит на товари обігріву. За інформацією українських онлайн-майданчиків з продажу товарів, нині спостерігається справжній ажіотаж на купівлю обігрівачів найрізноманітніших типів. Окрім цього, як повідомив заступник міністра захисту довкілля та природних ресурсів України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Сергій Власенко, цьогоріч попит на дрова зріс удвічі. “За 7 місяців лісівники вже реалізували понад півтора мільйона кубометрів дров. Щоб покрити потреби держави у дровах, лісгоспи вже сьогодні готові розширити заготівлю за рахунок невикористаного за попередні роки обсягу лісосіки”, – розповів заступник міністра. Він додав, що також у 2022-му спростили процедуру купівлі дров у лісівників. “Ціни варіюються залежно від регіону – від 684 гривень на Харківщині до 1205 гривень за кубометр дров на Львівщині”, – наголосив Власенко.

В Україні збільшився попит на дрова В Україні збільшився попит на дрова

Харків готується до зими під ракетними обстрілами

“Я відповідаю за багатоквартирний будинок і сподіваюсь, що взимку таки вдасться опалювати його через централізовану систему, я вже підготувала домову систему теплопостачання до включення опалення. Але у нас щодня обстрілі, тому не виключено, що взимку у нас не буде ні тепла, ні світла”, – розповідає DW голова ОСББ “Альма-центр” у Харкові Юлія Самойлова. За її словами, в місті лишилося близько мільйона жителів, здебільшого літні люди і ті, хто не може виїхати з міста, тому вона вже зараз готує альтернативний спосіб обігріти жителів свого будинку. “Хочу купити котел на дровах та поставити його у підвал, де в нас укриття. Там можуть перебувати ті, кому взагалі не буде куди йти. Для цього треба 20 тисяч гривень. Там можна спалювати не тільки дрова, а й сміттєві відходи. Це може бути у нас єдиним способом обігріву взимку”, – розмірковує голова ОСББ. Через російські обстріли 7 серпня руйнувань зазнала одна з теплоелектроцентралей (ТЕЦ) Харкова, що, за даними місцевої влади, забезпечувала теплом майже третину міста. На її відновлення потрібно щонайменше 60 мільйонів гривень та чимало часу, кажуть у комунальному підприємстві “Харківські теплові мережі”.

 

Не вистачає часу і ресурсів на відновлення

У міністерстві розвитку громад та територій кажуть про понад 300 об’єктів котелень теплопостачання та десять ТЕЦ, пошкоджених або зруйнованих внаслідок обстрілів російськими військами. Уряд виділив на відновлення окремих ТЕЦ та мереж теплопостачання 1,4 мільярда гривень, зокрема на ремонт трьох ТЕЦ у Чернігові, Охтирці та Кременчуці. Дві зі зруйнованих ТЕЦ вже вдалося відновити, прозвітував прем’єр-міністр України Денис Шмигаль. Для відновлення інших бракує коштів і часу. “У нас є фінансові проблеми з відновленням інфраструктури зруйнованих об’єктів, а також є питання щодо персоналу. Ми маємо великі втрати фахового персоналу у Теплокомуненерго в тих областях, на територіях яких ведуться воєнні дії. Люди виїхали звідти, і там немає кому працювати”, – констатує Олександр Тронь з міністерства розвитку громад та територій.

Зруйноване житло та комунальна інфраструктура Зруйноване житло та комунальна інфраструктура

Мобільні котельні можуть врятувати ситуацію?

При цьому при Кабміні створений штаб із підготовки до опалювального періоду. Він збирається двічі на місяць та в оперативному порядку вирішує, що робити зі зруйнованою інфраструктурою далі і як допомогти жителям міст, де відновити теплопостачання не вдасться до початку опалювального сезону. Головам місцевих військово-цивільних адміністрацій радять уже зараз подбати про резерв модульних пересувних котелень. “Такі пересувні котельні можна буде перевезти у будь-який населений пункт, дуже швидко змонтувати і забезпечити людей тепловою енергією. Також ми закуповуємо дизель-генератори, які зможуть подавати електроенергію на житлові будинки”, – каже Тронь.

 

В уряді повідомляють, що на даний момент усі області готові до опалювального сезону в середньому на 60 відсотків. Пріоритетне завдання – акумулювати достатню кількість енергоресурсів для опалення міст. У регіонах, де ведуться інтенсивні бойові дії чи інфраструктура теплопостачання повністю зруйнована, проводиться евакуація населення.

рек