Тіні “Байрактарів”: які безпілотники в російській армії

Росіяни застосовують велику кількість армійських безпілотників у небі над Україною: від масових “Орланів-10” до розвідувально-ударних “Форпостів” та “Оріонів”, які в російській армії намагаються порівнювати з “Байрактарами”.

Але після того, як в українській військових з’явилися сотні переносних зенітно-ракетних комплексів від західних країн, кількість втрачених росіянами безпілотних апаратів почало стрімко зростати – за оцінками Генштабу ЗСУ, від початку війни армія Росії вже втратила близько 400 безпілотників. У самій Росії цього не підтверджують.

Які ж безпілотні літальні апарати (БПЛА) використовує Росія в Україні?

“Орлан-10”

"Орлан-10" запускають зі спеціальної катапульти, а сідає він з парашутом

Автор фото, Міноборони РФ

Підпис до фото, “Орлан-10” запускають зі спеціальної катапульти, а сідає він з парашутом

Найбільш поширеним і ефективним безпілотником в армії Росії вважається “Орлан-10” – розвідник, що здатний підійматися на висоту до 5 км.

Радіус його дії – до 120 км від наземної станції управління.

Час перебування у повітрі – до 18 годин, швидкість польоту – 90-150 км на годину.

Розмах крил – 3 метри, тобто він досить компактний.

Фактично, це “очі” російської артилерії: “Орлани” інтегровані з важкими САУ “Мста-С” й можуть корегувати їхній вогонь в реальному часі. Вони ж здатні здійснювати і лазерну підсвітку для російських керованих снарядів “Краснополь”.

Окрім того, ці безпілотники в іншому комплектуванні можуть використовуватися як засоби радіоелектронної боротьби (РЕБ) й “глушити” ворожий зв’язок – саме так їх задіюють у складі комплексу РЕБ “Леєр-3”.

Особливість “Орланів-10” полягає в тому, що для їхнього виробництва вирішили використовувати порівняно дешеві компоненти, а також цивільну оптику (наприклад фотоапарати Canon EOS 5D Mark II), що дозволило суттєво здешевити весь виробничий процес.

Завдяки порівняно низькій ціні "Орлани" стали наймасовішим безпілотником в російській армії

Автор фото, Міноборони РФ

Підпис до фото, Завдяки порівняно низькій ціні “Орлани” стали наймасовішим безпілотником в російській армії

Як наслідок, росіяни змогли випустити значну кількість цих безпілотників – за різними оцінками, до лютого 2022 року в російській армії їх було від півтори до кількох тисяч. Це дозволило масового використовувати їх у війні в Україні ще з 2014 року.

“Під час Спеціальної військової операції розрахунки “Орланів-10″ працюють практично цілодобово та допомагають іншим підрозділам вирішувати їхні завдання”, – так описують присутність цих БПЛА в українському небі автори російського сайту “Военное обозрение”.

Українські військові також не раз підтверджували, що “Орлани” постійно “висять” над позиціями ЗСУ, і це створює серйозні проблеми й дозволяє супротивнику вести ефективну артилерійську розвідку.

Але цю проблему в українській армії почали вирішувати за допомогою зенітно-ракетних комплексів, отриманих від Заходу, – зокрема Starstreak, Martlet та Mistral, які здатні збивати такі не надто великі цілі.

"Орлан-10", нещодавно збитий бійцями 59-ї бригади ЗСУ

Автор фото, 59 окрема мотопіхотна бригада

Підпис до фото, “Орлан-10”, нещодавно збитий бійцями 59-ї бригади ЗСУ

“Необхідно відзначити перевагу таких ракет для ПЗРК, як Starstreak та Martlet, які мають принцип наведення за “лазерною стежкою” для знищення дронів. Саме використання цих ракет може бути у рази результативнішим, бо такі системи, як Stinger або “Ігла” обладнані тепловою головкою самонаведення, що може мати певні проблеми з захопленням дронів”, – відзначає український сайт Dasfense Express.

Так само періодично вдається “приземлити” “Орлани” за допомогою засобів РЕБ.

У підсумку з другої половини квітня українські військові говорять про “орланопад” й у щоденних звітах Генштабу кількість збитих дронів може досягати десяти – ці цифри якщо і виглядають завищеними, то не набагато.

Розбір одного з таких “приземлених” “Орланів” нещодавно провів блогер проєкту InfoCar Павло Кущук. Одним із засобів спостереження на російському БПЛА справді виявилася камера Canon, а роль горлечка бака для палива виконував верх пластикової пляшки, що може свідчити про польовий ремонт.

Розбір одного зі збитих в Україні "Орланів" засвідчив, що в них справді використовують цивільні фото- і відеокамери, що суттєво дешевше, ніж розробляти спеціальну оптику для БПЛА

Автор фото, InfoCa

Підпис до фото, Розбір одного зі збитих в Україні “Орланів” засвідчив, що в них справді використовують цивільні фото- і відеокамери, що суттєво дешевше, ніж розробляти спеціальну оптику для БПЛА

“Але насправді не варто применшувати ефективність таких літальних апаратів, яких у нашого ворога дуже багато. Тому хлопцям завжди варто розуміти, що над ними щось може літати, якщо їхні позиції не більше, ніж за 100 км від ворога. І на жаль, ворог активно фіксує всі наші пересування за допомогою таких от літаків”, – попередив блогер.

Кількість “Орланів” у російській армії справді все ще може бути значною, але і вона не є безмежною.

"Орлан-10" від МНС Росії, збитий 30 квітня у Донецькій області

Автор фото, Штаб ООС

Підпис до фото, “Орлан-10” від МНС Росії, збитий 30 квітня у Донецькій області

30 квітня штаб Операції об’єднаних сил ЗСУ повідомив про збитий “Орлан-10” з маркуванням “МЧС России”, що є доказом того, що росіяни використовують в Україні вже не тільки армійські дрони, а й безпілотники інших структур.

“Форпост-Р”

"Форпост" - це локалізований у Росії ізраїльський ударний безпілотник Searcher II

Автор фото, Міноборони РФ

Підпис до фото, “Форпост” – це локалізований у Росії ізраїльський ударний безпілотник Searcher II

У 2009 році Росія закупила два ізраїльських безпілотники Searcher II, які згодом почала за ліцензією виробляти вже як власні БПЛА “Форпост” та модернізовані “Форпост-Р”.

Ці машини можуть діяти на відстанях у понад 200 км, перебувати у повітрі близько 10 годин й розвивати швидкість до 180 км на годину.

“Стеля”, з якої здатні діяти “Форпости”, – більш як 4 км.

Спочатку росіяни застосовували “Форпости” лише як розвідників і навіть втратили кілька таких машин на Донбасі та у Сирії (що традиційно заперечували).

Але з 2021 року в російській армії повідомили про успішне “озброєння” цих БПЛА та застосування вже як ударних безпілотників.

“Форпости” можуть нести по дві керовані ракети або ж дві авіаційні бомби вагою до 100 кг.

Російські медіа з березня повідомляли про те, що “Форпости-Р” завдають ударів під час “спецоперації” в Україні.

"Форпост" може перебувати у повітрі близько 10 годин

Автор фото, Міноборони РФ

Підпис до фото, “Форпост” може перебувати у повітрі близько 10 годин

Російська газета “Аргументы и факты” писала навіть про знищення “Форпостом” української “батареї САУ “Гвоздика”, що виглядає сумнівно з огляду на досить обмежений ударний потенціал безпілотника.

Утім, ударні “Форпости” Росії вочевидь з’являються в небі над Україною від початку війни.

На початку травня українські військові повідомили про знищення одразу кількох “Форпостів” у небі над півднем України (щоправда, без фото уламків).

Чим саме їх збивали, не уточнювали, але з огляду на те, що про це повідомляло Командування повітряних сил ЗСУ, мова може йти й про згадані ПЗРК, і зенітно-ракетні комплекси “Бук”, і винищувачі.

“Варто зазначити, що безпілотник такого типу є дороговартісним апаратом, який оцінюють у понад 7 мільйонів доларів”, – написали у повітряному командуванні “Південь”.

Власне, висока ціна цих БПЛА зумовлює те, що їхня кількість в російській армії навряд чи перевищує 150-200 штук.

А в ударній комплектації – набагато менше через складність переобладнання.

“Ударних “Форпостів” у росіян точно небагато”, – оцінював їхню кількість керівник фонду “Повернись живим” Тарас Чмут в ефірі недавнього подкаста “Право на поплаву”.

“Оріон” – “Іноходець”

"Оріон"

Автор фото, Міноборони РФ

Підпис до фото, “Оріон” – експортна назва російського безпілотника “Іноходець”. У російській армії кажуть, що варіант для внутрішнього ринку більш потужний, ніж на експорт, але не розкривають повністю його технічні показники

Якщо “Форпост” можна назвати російським аналогом “Байрактару” досить умовно, то важкий ударний БПЛА “Іноходець” (в експортній версії – “Оріон”) за параметрами більш наближений до турецького безпілотника.

Задачі “Оріонів” – розвідка й повітряне патрулювання на відстанях до 250 км та на висотах 5-7 км з можливістю завдати ракетного чи бомбового удару.

Ці російські безпілотники мають більший ударний потенціал у порівнянні з “Форпостами” й можуть нести досить потужні авіаційні бомби КАБ-50, ФАБ-50 чи авіаційні керовані ракети Х-50.

Росіяни позиціюють “Оріон” як прямий аналог “Байрактарів” і наголошують, що їхній БПЛА швидший та може нести більше ударного озброєння.

Але кращої вантажності російські конструктори досягли внаслідок більшого розмаху крил (16 метрів проти 12 у “Байрактарів”), що робить “Оріони” більш вразливими для протиповітряних засобів.

Крім того, вони мають суттєво гіршу оптику в порівнянні з турецькими аналогами.

Росія почала використовувати “Оріони” з перших днів війни в Україні й з початку березня повідомляла про знищення ними різноманітних “штабів”.

А 9 квітня українське Командування Повітряних сил показало фото уламків цього безпілотника.

Це перший випадок втраченого “Оріона” в бойових умовах.

Уламки "Оріона", збитого українськими військовими. Ліворуч - залишки хвоста, по центру - модуля з оптикою

Автор фото, КОМАНДУВАННЯ ПОВІТРЯНИХ СИЛ ЗСУ

Підпис до фото, Уламки “Оріона”, збитого українськими військовими. Ліворуч – залишки хвоста, по центру – модуля з оптикою

“Ймовірно, що було збито безпілотник, який базувався на аеродромі поблизу Феодосії у Криму. Туди у 2021 році було скеровано цей зразок російської техніки для напрацювання практики застосування у військових частинах”, – припускали тоді у Defence Express.

Збила “Оріон”, найімовірніше, українська штурмова авіація.У російській армії цих безпілотників ще менше, ніж “Форпостів”, – навряд чи їхня кількість перевищує 100 штук.А радше мова йде про кілька десятків. Відомо, що у 2021 році їх планували передати військовим РФ близько 20 машин.

“Застава”, “Елерон-3”, “Тахіон”

Окрім згаданих безпілотників, російська армія (а до цього – російські проксі-сили на Донбасі) активно використовує в Україні менші розвідувальні БПЛА.

Безпілотник "Застава" (локалізований у Росії Ізраїльський Bird-Eye 400)

Автор фото, ОТУ “Північ”

Підпис до фото, Безпілотник “Застава” (локалізований у Росії Ізраїльський Bird-Eye 400), збитий українськими військовими на Донбасі у 2020 році

Наприклад, “Заставу” – іншу російську ліцензійну копію ізраїльської розробки, у цьому випадку – Bird-Eye 400.

Цей БПЛА з розмахом крил 2 метри має радіус дії до 10 км і може перебувати у повітрі близько години, піднімаючись на висоту до 1 км.

Тобто це класичний розвідник для ближніх позицій на лінії фронту.

"Елерон-3", виявлений у квітні українськими нацгвардійцями на Чернігівщині

Автор фото, Нацгвардія України

Підпис до фото, “Елерон-3”, виявлений у квітні українськими нацгвардійцями на Чернігівщині

Ще один російський дрон для ближньої розвідки – “Елерон-3”.

Це вже російська розробка, яка може вести спостереження у реальному часі на відстанях до 25 км з висот до 3 км із зарядом акумулятора, якого вистачає на півтори години.

"Тахіон", ліквідований у східній Україні на початку травня

Автор фото, (Головнокомандувач ЗСУ

Підпис до фото, “Тахіон”, ліквідований у східній Україні на початку травня

“Тахіон” – інший російський безпілотник, який використовують для тих же цілей ближньої розвідки.

Це “летюче крило”, що може підійматися на висоту до 4 км й протягом 2 годин вести розвідку в радіусі 40 км від місця запуску.

І “Застави”, і “Елерони”, і “Тахіони” українські військові періодично “землили” на Донбасі ще до початку повномасштабного вторгнення Росії.

А з приходом великої війни кількість втрачених росіянами безпілотників ближнього радіуса дії зросла в рази.

ввс

рек