Євген Жовтяк: Вибори за партійними списками!

“Таємне голосування” за спікера і прем’єра шляхом передачі в туалеті пачок бюлетенів від однієї фракції до іншої розпочалося після змішаних (50% мажоритарників, 50% партійні списки) виборів 1998 року. Такі мажоритарники і “білі ворони”, як я, в цьому участі не брали і гордо кидали бюлетені в урну для голосування нікому їх не віддаючи і не показуючи.Наприклад, я голосував проти призначення Прем’єр-Міністром Павла Лазаренка, хоча фракція Народного Руху України, до якої я входив, кількість бюлетенів, забраних у депутатів-списковиків, необхідну, щоб Лазаренко став Прем’єром, йому передала… Поодинокі “білі ворони” є і зараз, але їхня принциповість вже ні на що не впливає! Деградація Парламенту завдяки рішучості і “принциповості” зобов’язаних депутатством не виборцям, а партбосам, депутатів-списковиків розпочалася саме завдяки “свіжій крові”, привнесеній у Верховну Раду партійними списками! Ця деградація остаточно закінчиласи у теперішній Верховній Раді, де немає стабільної більшості , об’єднаної довколо ідеології, а є лише ситуативні голосування кріпаків олігархів за інтереси того чи іншого олігарха, який домовився з іншими олігархами, щоб ті “скинули” йому голоси своїх кріпаків при голосуванні за його питання. Найбільше кріпаків і важелів впливу у олігарха Порошенка, тому й він частіше домовляється про голосування за його особисті питання.
Сьогоднішній кишеньковий “парламент” купки олігархів – результат запровадження голосування за партійні списки у 1998 році!
В результаті запровадження 100% пропорційної виборчої системи з відкритими виборчими списками кількість депутатів в усіх радах, які КУПИЛИ місце – ЛИШЕ ЗБІЛЬШИТЬСЯ!
Я мав ілюзії, що пропорційна виборча система з відкритими списками допоможе врятувати Україну від олігархізації, коли в 2002 році вніс до Верховної Ради України проект Виборчого Кодексу України!
За 15 років олігархічна дійсність розбила мої ілюзії вщент! Лише мажоритарка (з самовисуванням громадян наряду з правом партій висувати кандидатів і позбавляти мандатів своїх висуванців!) з обов’язковими двома турами на виборах всіх рівнів зможе дещо оздоровити владу!
Але без демонтажу кримінально-олігархічної системи і це не допоможе кардинально змінити вектор України з деградації до розвитку!
Відкриті виборчі списки жодним чином не рятують від корупції! Просто той, хто захоче купити місце у Верховній (чи будь-якій іншій) Раді тепер ділитиме суму, яку він готовий заплатити за депутатський мандат на дві частини: одну заплатить партійному босу за включення до списку (вже не треба витрачатись на “прохідне” місце!), а другу частину витратить на скупку тієї кількості голосів, яка виведе його у “прохідну” частину “відкритого виборчого списку”!..
Кількість депутатів в усіх радах, які купили місце – ЛИШЕ ЗБІЛЬШИТЬСЯ!
Бо раніше партійні лідери мали ліміт – “прохідну частину” списку в яку треба було впихнути і “ідейних” партійців і “спонсорів”! Зараз ліміт розширюється до 450 місць – отже продаж “партійним лідером” навіть 250 місць не викличе у “ідейних” партійців жодного спротиву! А поки “ідейні” партійці боротимуться за голоси ідейних виборців, щоб піднятися вище у списку, ті, хто купив “квиток” у партсписок, куплять стільки голосів продажних виборців, скільки необхідно, щоб обійти у списку “ідейних” партійців!..
І навпаки – якщо на мажоритарці є кандидат, що користується авторитетом, він ЗАВЖДИ у другому турі переможе того кандидата, який скуповує голоси! Адже співвідношення ідейних і продажних виборців 80:20! Отже, об’єднання у другому турі ідейних виборців довколо “ідеї”, що не можна пропустити у раду бандита, який скуповує голоси, гарантує перемогу ідейного кандидата над бандитом!

Євген Жовтяк

рек