SECOND-USA
24.07.2019
Breaking News

Чи потрібен Києву саміт Україна-ЄС у політичне міжсезоння

Саміт Україна-ЄС 8 липня у Києві стане першою такою подією для президента Зеленського і останньою для чинного керівництва ЄС. Утім, обидві сторони дуже хочуть провести саміт саме зараз.

Саміт Україна-ЄС, який відбудеться 8 липня у Києві, буде особливим. Володимир Зеленський, хоча здійснив кілька закордонних візитів на посаді президента України, поки не брав участі у міжнародних самітах. Натомість для очільника Європейської Ради Дональда Туска та голови Єврокомісії Жана-Клода Юнкера, які незабаром залишать свої посади, це буде останній саміт з Україною.

Нові та старі політики

Експертка брюссельського European Policy Centre Аманда Пол очікує, що Туск, який “є великим другом України, задумав щось особливе, що він скаже на саміті”. Наступник Туска уже відомий – з 1 грудня його замінить нинішній в.о. прем’єра Бельгії Шарль Мішель. Скоро залишить свою посаду і Юнкер, а також керівниця дипломатії ЄС Федеріка Могеріні та єврокомісар з політики сусідства Йоганнес Ган – вони також будуть у Києві 8 липня.

Туск (п) хоче, аби саміт з Зеленським (л) відбувся ще за його каденції Дональд Туск (п) хоче, аби перший саміт з Володимром Зеленським (л) відбувся ще за його каденції

Дехто через це ставив під сумнів доцільність проведення саміту зараз. Утім, чиновник-високопосадовець ЄС, з яким поспілкувалася DW, розповідає, що саме нинішні керівники Євросоюзу мали “сильне бажання провести цей важливий захід під час їхньої каденції”.

“Дехто говорить: це ж стара Єврокомісія, навіщо ми з ними зустрічаємося? – зазначає у розмові з DW представник України при ЄС Микола Точицький. – Але справа в тому, що кожен єврокомісар пише своєму наступнику листа-рекомендацію”. Тому, за його словами, для України важливо, аби і Туск, і Юнкер, і Могеріні, і Ган рекомендували своїм наступникам, у якій площині працювати з Україною. “Не забувайте, що Євросоюз – це інституції”, – нагадує український дипломат. Іншими словами, хоча саме ці чотири політики визначають політику щодо Києва, не менш важливою є і брюссельська бюрократія, яка не зміниться після приходу нових керівників. На це вказує і джерело DW у Брюсселі, коли каже, що проведення цього заходу на найвищому рівні в липні, як і кілька попередніх самітів, “підкреслює дух послідовності” у відносинах ЄС і України.

Європейські прагнення України

Практично не змінилася і політика України щодо ЄС після обрання Зеленського. На це вказують всі співрозмовники DW. “Все, що ми бачили, включно з його першим закордонним візитом до Брюсселя, вказує на те, що він дуже відданий продовженню європейського курсу, який Україна обрала 2014 року”, – каже чиновник ЄС.

DW.COM

Вказує на це й інше: перед нинішнім самітом між Києвом і Брюсселем велися вже традиційні дискусії щодо “європейських прагнень” і “європейського вибору” України. У 2017 році саміт завершився без ухвалення декларації, оскільки Нідерланди не хотіли, аби в її тексті згадувалися ці слова. У 2018 році комюніке ухвалили з цими словами. Станом на вечір п’ятниці роботу над декларацією тільки завершили. Точицький сподівається, що “це може бути один із найкращих документів самітів”.

Аманда Пол теж не помітила серйозних відмінностей у політиці щодо ЄС Зеленського порівняно з його попередником Петром Порошенком. “Але Зеленський наголошує, що є більш серйозним у певний питаннях, особливо в його улюбленій темі боротьби з корупцією”, – зазначає експертка.

Реформи та боротьба з корупцією

Ця тема є ключовою і для ЄС. У повідомленні на сайті Ради ЄС щодо саміту зазначається, що для Брюсселя важливо, аби Київ “зберіг” темпи реформ і “активізував” імплементацію угоди про асоціацію між Україною та Євросоюзом, “передусім у боротьбі з корупцією та в енергетичному секторі”. Тут Україні буде що продемонструвати, адже суддів до Вищого антикорупційного суду вже призначено, і очікується, що він почне працювати у вересні.

Відбір суддів до нового суду в ЄС вважають “хорошим”. Але очікувань від України насправді більше. Перед самітом чиновник ЄС назвав три: відновлення кримінального покарання за незаконне збагачення, “ефективне покарання відповідальних за шахрайство у “Приватбанку” та деолігархізацію. Натомість серед досягнень в Брюсселі називають децентралізацію і кажуть, що це та реформа, де громадяни України найбільше відчувають результати на собі.

За словами Аманди Пол, саміти є тими подіями, де підбивають підсумки у відносинах. За даними ЄС, двостороння торгівля з Україною зросла приблизно на 50 відсотків з часу початку дії зони вільної торгівлі у січні 2016 року. А з червня 2017 року українці здійснили три мільйони поїздок до ЄС без віз. За даними Точицького, з 2014 року ЄС і його держави-члени виділили Україні понад 680 мільйонів євро допомоги на безповоротній основі.

Україна інтегрується в енергетичний союз ЄС Україна інтегрується в енергетичний союз ЄС

Успіхи в секторальній інтеграції

Після того як Україна отримала безвіз і угода про асоціацію набула чинності, у 2017 році Порошенко заявив про нову ціль: інтегруватися до ЄС без формального членства. Йдеться про приєднання до спільного цифрового ринку, енергетичного та митного союзів ЄС, Шенгенської зони. У Єврокомісії погодилися проаналізувати здійсненність таких прохань, але після того теми намагалися публічно уникати.

Утім, досягнення є, і на саміті на них планують вказати. “Півтора роки тому ми сказали, що хочемо в чотири союзи. Нам сказали: та ви що?! Але результат є. Принаймні, поки що у двох”, – розповідає Точицький. Ці два – енергетика та цифровий ринок.

Фактично, протягом тижня, коли відбувається саміт, набуде чинності новий додаток XXVII до угоди про асоціацію між Україною та ЄС, в якому йдеться про інтеграцію у енергетичний союз. У ньому міститься довгий перелік правил ЄС, які Україна має імплементувати у своє законодавство. На практиці Київ буде консультуватися з Єврокомісією щодо всіх законодавчих ініціатив у енергетиці та не запроваджуватиме жодних нових норм, якщо вони не відповідатимуть праву ЄС.

Підтримка Донбасу

Крім реформ, другою головною темою саміту буде ситуація на Донбасі та в Криму. Вже традиційно ЄС висловить підтримку територіальної цілісності України та “засудить агресію Росії”. Але з приходом до влади президента Зеленського ситуація дещо змінилася. Зокрема, почалося розведення сил в Станиці Луганській, що в Брюсселі називають позитивом. Також в ЄС вітають намір Зеленського покращити гуманітарну ситуацію населення і на непідконтрольних Києву територіях Донбасу. А ось Москву чиновник ЄС критикує, зокрема за рішення про видачу паспортів РФ українцям.

Зі свого боку, ЄС планує оголосити про додаткові заходи підтримки Приазов’я. Ідеться передусім про інфраструктуру, адже раніше транспортні коридори були зав’язані на Донецьк. Тому говорять, наприклад, про залізницю Маріуполь-Запоріжжя, автодорогу Маріуполь-Миколаїв, а також підтримку порту Бердянська.