SECOND-USA
15.09.2019
Breaking News

наслідувати приклад Греції і не сплачувати боргів

Україна має наслідувати приклад Греції і не сплачувати боргів. Так заявив Financial Times бізнесмен і екс-власник “ПриватБанку” Ігор Коломойський.

“Маємо ставитися до наших кредиторів, як Греція, – наводить слова пана Коломойського FT. – Це приклад для України”.

Пан Коломойський згадує ще: “Скільки разів Аргентина оголошувала дефолт? І що, вони його (борг) реструктурували. Це нормально”. Він не вперше висловлює подібні поради. Але після президентських виборів, під час яких бізнесмен підтримав Володимира Зеленського, уваги до таких заяв більше.

Прем’єр Володимир Гройсман, діяльність уряду якого президент Зеленський розкритикував вже під час інавгураційної промови, коментуючи пораду Коломойського заявив, що навіть розмови про невиконання зобов’язань “не додають стабільності”.

Пан Гройсман вважає, що найбільше у разі дефолту, тобто відмови країни повертати борги, постраждають пересічні українці:

“Ми маємо тримати репутацію, що ми відповідальна країна. А неплатежі – це глобальна криза і повернення в 90-ті роки минулого століття. Для українців криз вже достатньо. Від будь-яких дефолтів у першу чергу постраждають рядові українці”.

Соратник президента Зеленського і голова партії “Слуга народу” Дмитро Разумков назвав дефолт “неефективним”.

“Якщо говорити про мою особисту суб’єктивну позицію, то вважаю, що за сьогоднішніх умов це є малоефективним шляхом, й навряд чи Україна зможе ним піти”, – заявив пан Разумков.

Директор Інститут майбутнього і один із прихильників нового президента Віктор Андрусів пише у Facebook, що його організація ще два роки тому дослідила корисність дефолту для динаміки ВВП. Мовляв, економіка, що допускала дефолт, потім швидко розвивалася.

ВВС News Україна зібрала думки економістів щодо потреби та можливих наслідків дефолту.

Олександр Паращій, керівник аналітичного департаменту Concorde Capital

Коломойський не вперше про це говорить. Здається, рік тому він давав схожі коментарі. Він нічого оригінального не сказав, а, я так розумію, FT вирішили зробити сенсацію і ще раз у нього перепитати на цю тему.

Поки що це є особистою думкою пана Коломойського, це не означає, що в нас взагалі має розпочинатися дискусія про те, що Україні потрібно припинити платити за будь-якими зобов’язаннями.

У п’яницю Володимир Зеленський зустрічався з головою НБУ. Вони обговорювали питання співпраці з МВФ. Судячи з реакції пана Смолія, розмова була конструктивною.

Якщо говорити з точки зору прагматики – платити чи не платити – то, мені здається, рішення платити має бути очевидним. Якщо брати наступні три роки, коли у нас досить щільний графік виплат за зовнішніми виплатами, то за 2019-2021 ми маємо виплатити МВФ “тіла” і відсотків боргу на 5 млрд доларів. Водночас за ці ж три роки ми можемо отримати від МВФ та інших міжнародних фінансових організацій, що працюють в одній команді з МВФ, 9,7 млрд доларів. Тобто ми отримаємо набагато більше грошей, якщо залишимося у хороших стосунках з МВФ.

 

Не бачу підстав для того, щоб оголошувати дефолт. Економічна ситуація не є такою страшною для України. Рівень боргу до ВВП нарешті знизився до адекватного рівня у 60%. Просто так не платити – це величезна криза довіри до України з боку не лише зовнішніх, але й внутрішніх інвесторів. А криза довіри – це велика біда, в тому числі і для нашої валюти та фінансової системи.

Співпраця з міжнародними фінансовими організаціями – те, що допоможе нам поповнювати валютні резерви, що критично для нас. У нас дефіцит торгівлі, а нам потрібна валюта або прихід інвесторів.

Якщо буде дефолт, то нічого не буде від кредиторів, тим більше, від інвесторів. Це означає автоматичну девальвацію гривні і збідніння населення.

Ми вже звикли до коливань на рівні 5%, але зараз навіть важко сказати, на скільки знеціниться, якщо притік коштів з-за кордону припиниться.

Тимофій Милованов, заступник голови Ради НБУ і президент Київської школи економіки

Влада не зацікавлена в дефолті. Так, Коломойський дає провокаційні інтерв`ю про дефолт. Але дефолту не буде. Дефолт не вигідний, перш за все, новій владі.

По-перше, дефолт вдарить по бідніших людях. І владу винесуть.

По-друге, через п`ять років після дефолту ринки знов відкриються. Але від цього ніякої користі сьогоднішній владі не буде. П`ять років – це дуже довго.

По-третє, державний борг сплачується за рахунок платників податків. А не Коломойського та інших олігархів. Навпаки, можливо, олігархи позичають гроші державі. Через ОВДП. Тому їм дефолт невигідний.

 

Чому ж розмови про дефолт? У мене дві гіпотези. Перше. Розмови можуть тимчасово знизити ціни на державний борг. І його можна буде вигідніше купити. Тобто заробити.

Друге. Розмови про дефолт відволікають від економічної політики нової влади. Для розвитку економіки потрібні чіткі зрозумілі дії. Скоординовані рішення. Вони вирішують складні економічні проблеми України. Поки що таких дій ще немає. Але, сподіваюсь, вони скоро будуть.

Дмитро Боярчук, виконавчий директор Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна

По-перше, не дуже зрозуміло, чому пан Коломойський так активно все коментує останнім часом. Його довго не було, і, коли він був впливовою людиною і мав “ПриватБанк”, то він не дуже спілкувався з медіа. А тут щось його прорвало. Така говіркість викликає підозри.

З приводу самої ідеї (дефолту) – звісно, вона зовсім неправильна. Стан дефолту означає, що буде, як мінімум, певний період виведення валюти з крани. Для інвесторів це просто заборона мати справу з такою країною за будь-яких умов. Крім того, це триває певний період часу.

Тобто інвестори обходять таку країну стороною не лише в рік дефолту, але й ще певний час після цього. Це пропозиція того, щоб про нас забули ще на якийсь час.

 

Такі речі оголошують, якщо дійсно немає можливості обслуговувати борги. А якщо економіка росте і вся система є більш-менш збалансованою, то такі заяви ведуть до того, що жодна міжнародна фінансова інституція не буде працювати в країні.

Якщо подивитися на останні роки, то значна частина тої стабільності гривні, яку ми спостерігаємо, вона тримається на тому, що країну кредитують МВФ та Світовий банк, заходять кошти від Євросоюзу. Можливо, для простого ока вони непомітні, але це є однією з основних причин, чому гривня тримається. Навіть більше, це головна причина того, чому гроші не виводяться.

Всі дефолти на моїй пам’яті супроводжувалися валютними шоками.

Зараз, наприклад, нерезиденти купують українські облігації в гривні. До квітня місяця це вже був мільярд доларів. Будь-яка небезпека – і вони їх виведуть, так само, як і багато інших. Гривня знову стане гарячою валютою. Якщо зараз люди зберігають свої заощадження у гривневих депозитах, то (за дефолту) ми знову повернемося в той стан, коли отримав національну валюту і одразу побіг до обмінника.

Дефолт ще нікому не допомагав. Звісно, якщо хтось не хоче йти на поводу в імперіалістів і робити не дуже популярні реформи і тримається за владу, то так, це варіант.

Уроки історії

Масштабні і різноманітні пільги, роздутий державний апарат, високий рівень корупції, проблеми з експортом, зменшення інвестицій, великі запозичення, щоб це покрити, – це не Україна, а Греція після кризи 2008 року.

Тривалі і складні багатосторонні переговори про порятунок, перші кроки з “затягування пасків”, і в ніч проти 1 липня 2015 року Греція стала першою державою, яка не зробила черговий платіж з повернення позики МВФ.

Банки країни закрилися і не працювали три тижні, впродовж яких відбувся референдум, під час якого греки висловилися щодо долі програми економії в обмін на подальшу кредитну підтримку.

На відміну від України, Греція не лише є членом ЄС, але й зони євро, і її фінансова криза стала “головним болем” усієї Європи. На порятунок Греції ЄС, Європейський центральний банк та окремі країни витратили десятки мільярдів євро. А на “затягування пасків” – підвищення податків та акцизів, заморожування зарплат і пенсій, – таки довелося піти. Так само, як і повернутися до виплати боргів.

Родючі землі, серйозні позиції на світових аграрних ринках, постійні кризи і звернення до МВФ по гроші, а виборці радо голосують за популістів – це теж не Україна. Це Аргентина – країна, що за останні 200 років 8 разів оголошувала дефолт. Востаннє країна відмовилася платити за боргами у 2014, коли не сплатила відсотки за бондами – зовнішніми державними облігаціями. Проте вже за рік знову звернулася по допомогу до МВФ.

Світова криза, падіння цін на головний експортний товар, намагання покрити витрати бюджету шляхом випуску короткострокових державних облігацій з високою дохідністю. Теж не Україна, а Росія у 1998.

Серпневий дефолт саме за цими облігаціями призвів до стрімкого падіння курсу рубля, краху низки великих банків, масових звільнень, падіння рівня життя, яке росіянам вдалося відновити лише тоді, коли ціни на нафту на світових ринках пішли вгору. За розрахунками Московського банківського союзу, втрати від серпневого дефолту 1998 – 96 млрд доларів.