SECOND-USA
19.06.2019
Breaking News

ЗЕ-ПЕРЕМОГ ЩЕ НЕМА, ЗАТЕ КОНФРОНТАЦІЯ – УЖЕ

Не знаю, як можна розпустити Верховну Раду і одночасно давати їй доручення – «доприйняти» в другому читанні Виборчий кодекс без мажоритарників і з відкритими списками, повернути статтю про незаконне збагачення… А ще – вишенька на торті – якось сходу забувши про обіцянку подати Закон про імпічмент, Зе-президент вимагає від депутатів зняти з себе недоторканість. Ви лишень уявіть собі, як після сьогоднішнього бенефісу, депутати завзято поспішають розбирати законодавчий «паркан» між собою і матеріалізованим «слугою народу»…
Між тим, Зеленський продемонстрував: він не переймається, що його рішення може бути оскаржене. Мовляв, скажіть ще спасибі, що не розстріляв, як у кіно. Одним словом, конфронтаційну планку одразу новим президентом поставлено на найвищий щабель (Кучмі таке й не снилося!), тому й відступати, погоджуватися на компроміс, Зеленському не можна. А майстри юридичної справи придумають що-небуть – Богдан, зокрема, Портнов, який щойно повернувся – аби надати цьому гоп-стопу хоча б подобу законності.
Кажуть, Верховна Рада, хоч і «розпущена», працює поки не набуло повноважень наступне, 9-те скликання. Але що, власне, може прийняти парламент в такій ситуації? Не законотворчості будуть присвячені ці місяці, скільки б їх не було, а судам. Психологічно 8-ого скликання, як законодавчого органу, вже нема. Оскаржити розпуск, тим більше після п’ятничного офіційного старту процесу формування нової коаліції – це ледве не обов’язок спікера, Андрія Парубія. І перша інстанція – Верховний суд.

Втім, не це все основне, а те, що Узеленським взято курс на конфронтацію, на неї робиться ставка. Не приймуть закони, яких вимагав Зе? Він на це і не розраховує. Адже йдеться про безпрограшну гру. Ніхто не буде розбиратися, що це було неможливо, головне – є об’єкт, по якому топтатиметься пропаганда. Як і на президентських виборах, на парламентських, коли б вони не пройшли, ключовим інструментом буде не змагання програм і пропозицій, а нагнітання ненависті. Адже саме, вона – ірраціональна ненависть «з телевізора», якій не потрібні факти, яка відкидає реальність, дала ці 73%, і поки вона ще плюється скаженою слиною, з неї видавлять ще й результат для партії «Слуга народу», якої нема і не буде. Не дарма ж Зе не знайшов жодного слова вдячності на адресу влади – і президента, і уряду, і парламенту – яка тримала країну протягом п’яти років війни.
…А далі будуть вибори: два реваншистські проекти – Ахметова/Вілкула/Новинського і Бойка/Фірташа/Льовочкіна , які між собою домовляться, – та двадцять два нібито європейські, але вони жертимуть одне одного.
Хотілося б навіяти хоча б дещицю оптимізму, а не виходить ніяк, скільки не говори собі «все буде добре». Бо ніхто не знає, що з усім тим робити.

Sergij Tikhy