SECOND-USA
19.06.2019
Breaking News

відповідь Зеленського “паспортом на паспорт” є суто риторичною

Чи може надання українського громадянства росіянам стати адекватною відповіддю на указ президента Путіна про спрощену процедуру видачі паспортів українцям і чи легко це буде зробити? DW опитала експертів.

Новообраний президент України Володимир Зеленський, коментуючи указ президент РФ Володимира Путіна про російську паспортизацію жителів Донбасу, заявив про готовність надавати громадянство України росіянам, які потерпають від переслідувань влади. “Ми будемо надавати українське громадянство представникам усіх народів, які страждають від авторитарних і корумпованих режимів. Насамперед – росіянам, які сьогодні страждають чи не найбільше”, – пообіцяв Зеленський.

Але втілити таку обіцянку не так вже й просто, і тут, як зауважують експерти, без внесення змін до українського законодавства не обійтися. Конституція України справді надає президентові право приймати іноземців до українського громадянства. “Але про спрощений порядок набуття українського громадянства для всіх охочих в рамках чинного законодавства йтися не може”, – наголосила в розмові з DW Ольга Поєдинок, доцент кафедри міжнародного права Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Указ президента є останньою ланкою довгої та складної процедури надання іноземцям українського громадянства. За реально простою процедурою, коли оминаються майже всі проміжні етапи, отримати український паспорт може лише вкрай обмежене коло осіб, наприклад, ті, хто становить державний інтерес для України. Таким чином 2014 року президент Порошенко надав українське громадянство американці Наталії Яресько, грузину Олександрові Квіташвілі та литовцю Айварасу Абромавічусу, яких запросили працювати міністрами в українському уряді.

Система спрямована на обмеження імміграції

Ті ж, хто “страждають від авторитарних режимів”, швидше потрапляють до категорії шукачів політичного притулку, наголосила Поєдинок. А надання політичного притулку чи статусу біженця в Україні зовсім не означає автоматичного отримання права на український паспорт. Як пояснив у розмові з DW представник громадської організації “Європа без бар’єрів” Павло Кравчук, попри доволі демократичне законодавство та низку позитивних змін в останні роки, українська система на практиці залишається спрямована радше на те, щоб не допустити іноземця до імміграції чи отримання притулку.

Так, іноземець або особа без громадянства, яка претендує на український паспорт, має відповідати шести критеріям, серед яких, наприклад, безперервне проживання на законних підставах на території України впродовж останніх п’яти років та володіння державною мовою. До процесу розгляду такого клопотання залучено сім органів влади, серед яких Державна міграційна служба та Служба безпеки України. При цьому більшість інстанцій мають право з низки причин повернути документи. І лише після проходження всіх цих етапів президент України видає указ про прийняття до громадянства. Цей процес може тривати рік і більше. І цифри говорять самі за себе. За офіційними даними, в період з 2015 по 2018 роки в такий спосіб українське громадянство отримали лише близько 4 тисяч осіб.

Дещо більшою є кількість тих, хто набув українське громадянство внаслідок так званого принципу територіального походження. Таких у період з 2015 по 2018 роки нараховується близько 15 тисяч. Йдеться про людей, чиї близькі родичі народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території сучасної України. За словами Кравчука з “Європи без бар’єрів”, це єдиний випадок, де справді можна говорити про спрощену процедуру: перелік документів, які треба подати, є доволі осяжним; до процесу ухвалення рішення залучено лише два підрозділи Державної міграційної служби; а розгляд клопотання триває не довше трьох місяців.

Захищати і не засуджувати

З огляду на всі ці обставини відповідь Зеленського “паспортом на паспорт” є суто риторичною, але фактично на дії Росії з паспортизації на українських територіях, які є непідконтрольні Києву, вона помітно не вплине, вважають експерти. На думку Кравчука, в ситуації політичних переслідувань логічніше говорити не про надання громадянства, а про інші форм захисту чи можливості легально перебувати на території України з перспективою набуття громадянства після якогось терміну проживання. Тим більше, як наголосив Кравчук, належні процедури та принципи вже прописані в українському законодавстві.

Захистити себе від потенційних наслідків масової російської паспортизації Україні складно. Ольга Поєдинок закликає не засуджувати тих українців, які в силу екстремальних життєвих обставин вимушені були одержати російські паспорти. Вона переконана, що набуття громадянства РФ не повинно стати підставою для втрати українського громадянства. “Адже про добровільність набуття громадянства Росії в умовах збройного конфлікту йтися не може, хай би як держава-агресор не намагалася створити протилежне враження. Крім цього, Україні вкрай невигідно скорочувати кількість власних громадян на територіях, які її уряд фактично не контролює”, – пояснює юрист.

DW.COM