SECOND-USA
24.04.2019
Breaking News

Джон Гантсман про західні санкції проти Москви та вибори в Україні

«Ще рано говорити про те, чи досягли санкції своєї мети. Санкції – це не швидкодіючий засіб. Вони розраховані на тривалий термін»

Джон Гантсман, посол США в Росії, дав ексклюзивне інтерв’ю Радіо Свобода а Празі. Серед іншого висловив свою думку щодо санкцій проти Росії і поділився сподіваннями на демократичний результат президентських виборів в Україні, вказавши, що подібної прозорості та чесності виборів як в Україні в Росії немає.

– Питання з Твіттера Радіо Свобода: «Коли вже нормальні санкції запровадять? А то все якісь напівзаходи». З вашої точки зору, санкції працюють?

Я б не називав санкції напівзаходами. Я думаю, що це дуже серйозні санкції проти фізичних осіб і компаній

– Я б не називав їх напівзаходами. Я думаю, що це дуже серйозні санкції проти фізичних осіб і компаній. І на даний момент ми ввели вже сотні санкцій. В американській політиці мало речей, які об’єднують республіканців і демократів. Це питання в Сенаті США зібрало майже 100 відсотків підтримки республіканців і демократів. Це питання відповіді на недружні дії, які виходять від Росії – чи то анексія Криму, ситуація в Східній Україні, на Донбасі, втручання у вибори, питання, пов’язані з «Актом Магнітського» про права людини. У людей в Конгресі цілком певна жорстка думка щодо цих питань і до того, як ми повинні на це відповідати.

Ще рано говорити про те, чи досягли санкції своєї мети. Санкції – це не швидкодіючий засіб. Вони розраховані на тривалий термін

Так що питання про санкції не є спірними в Конгресі США. З приводу всього іншого йдуть постійні суперечки між правими і лівими, республіканцями і демократами, а це питання підтримано обома партіями. Мені здається, ще рано говорити про те, чи досягли санкції своєї мети. Санкції – це не швидкодіючий засіб. Вони розраховані на тривалий термін. І ми більш ніж зацікавлені в тому, щоб обговорювати проблеми, які привели до цих санкцій. Мені здається, що це загубилося в процесі обговорення самого питання про санкції. Навіщо говорити про санкції, коли можна говорити про те, що привело до запровадження санкцій. Треба сісти за стіл переговорів і говорити про те, що привело до нинішньої ситуації. І як тільки ці проблеми будуть вирішені, санкції будуть зняті, і ми будемо жити за іншої ситуації. Але зараз такий рівень спілкування складно досягти.

– Говорячи про санкції і причини. Чорне море, інцидент із захопленням українських кораблів. Посол США в НАТО Кей Бейлі Гатчісон сказала, що НАТО розглядає можливість, щоб кораблі союзу супроводжували українські судна. З вашої точки зору, це ризик? Адже президент Путін сам сказав, що сприймає розширення НАТО як пряму загрозу. Чи може ситуація в цьому регіоні становити ще більшу небезпеку, ніж зараз?

НАТО – це дивовижна історія успіху. НАТО буде продовжувати зміцнюватися і змінюватися

– Не обов’язково. Ми вийшли з 20 століття, де мільйони людей загинули на війні, загинули в двох світових війнах. І протягом 70 років НАТО підтримує мир. Це було непросто. Але за цей час союз виріс до 29 членів, які захищають свободу і свободи майже мільярда людей, які поділяють спільні цінності і через них загальні зобов’язання. Це щось особливе, коли країни поєднують свої зусилля заради спільних цінностей і вирішують захищати один одного на підставі цих загальних цінностей. Так що 70 років підтримується мир.

Це дивовижна історія успіху. НАТО буде продовжувати зміцнюватися і змінюватися, воно буде продовжувати намагатися зрозуміти, як краще підтримувати свою роль, підтримуючи стабільність в регіоні. Це дуже важлива стримуюча сила. Коли я дивлюся на НАТО, я бачу тільки успіхи. Союз існує, тому що він потрібен, і мільярди людей вдячні за те, що світ і свобода стількох людей знаходяться під захистом в результаті існування цієї найуспішнішою організації колективної безпеки.

– Якщо повернутися до Чорного моря. На ваш погляд, ситуація може зараз трохи розрядиться через вибори в Україні? Може бути, що Росія спробує якось підкупити нового президента – будь то Порошенко або Зеленський?

Прямо на кордоні з Росією – в Україні – відбуваються повноцінні вибори. Демократичні вибори!

– Цікаво, що прямо на кордоні з Росією – в Україні – відбуваються повноцінні вибори. Демократичні вибори! Десятки кандидатів, суперечки і емоції передвиборних дебатів, багато партій беруть участь і весь час породжують щось таке, чого ніхто не очікував. Так працює демократична система. Це прояв волі народу, сподівань населення.

Я часто ставлю собі запитання, про що думають мої друзі в Москві, коли вони дивляться на сусіда і бачать, як розкручується цей повноцінний демократичний процес, абсолютно відмінний від іншого процесу. Коли я дивлюся на цей регіон, то бачу кроки у напрямку до тих принципів, які ми підтримуємо і які підтримують багато інших країн: відкритість і прозорість, свобода і демократія. І все це працює.

Ми глибоко стурбовані питанням територіальної цілісності України, яка була порушена. І це – основна причина охолодження наших відносин з Росією

В України, можливо, буде новий лідер – зараз складно прогнозувати, але нам всім доведеться пристосуватися до того, кого обере народ. Але я повинен сказати, що ми глибоко стурбовані питанням територіальної цілісності України, яка була порушена. І це – основна причина охолодження наших відносин з Росією на сьогоднішній день: анексія Криму та конфлікт, що триває у Східній Україні, який забрав життя вже 10 400 людей. Ці проблеми не вирішені. Ніяких позитивних кроків зроблено не було для того, щоб відтворити контури єдиної і вільної України і поважати територіальну цілісність суверенної держави. Були порушені норми міжнародного права. А ми віримо в міжнародне право.

Так що ми сподіваємося, що після виборів – незалежно від того, хто переможе, Росія приєднається до корисного процесу, який допоможе людям України побачити свою країну відновленою, побачити, як мир встановлюється в східних регіонах, які зараз повністю дестабілізуються, і як загальна температура поступово знижується. Наспів час сісти за стіл переговорів і знайти якесь рішення. Нічого цього не було вже кілька років.

Передрук з “Радіо Свобода”