Мінкульт – найбільша іміджева втрата діючої влади

 музейні Параска і Палажка

 

Для діючої влади – Президента і Кабміну – Міністерство культури України стало чи не найвідчутливішою іміджевою втратою. Поміркуйте самі: якщо провал реформ в інших міністерствах та відомствах можна пояснити політичними торгами та фінансовими інтересами олігархів, що мають власні інтереси у багатьох галузях, то Мінкульт – зовсім інше. Тріскучий провал нововведень у будинку на Івана Франка – результат непоступливості та зажерливості бюрократів.

А починалося ж як гарно: влітку 2017-го року Євросоюз виділив 100 мільйонів євро на реформування міністерств та створення в них директоратів. На чолі Міністерства культури України – улюбленець публіки, герой Майдану Євген Нищук. Як же ж запрацюють зараз новоутворені директорати «Культурної спадщини», «Стратегічного планування та євроінтеграції», «У справах релігій та етнополітики», «Державної мовної політики»! А перша заступниця Міністра повідомила, що їй для повного щастя бракує ще «директорату Креативних індустрій»!

Знову ж повертаємось до старого анекдоту: що ми маємо теоретично, і що – практично. Під шум фанфар і литавр чиновництво легенько відкрило пащу, і проковтнуло «рехворми» без помітних зусиль. Разом з європейськими грошима. Тепер  в міністерських кабінетах перекладають папери, крім профільних управлінь, ще й «стратегічні» директорати. На поверхні міністерського болота не з’явилось навіть бульок. Справами в міністерських кулуарах заправляють різноманітні радниці на кшталт Ірини Френкель та прес-секретаря Юлії Даценко. Одні забезпечують доступ до «тіла», інші – до грошей. Заступниця Тамара Мазур пачками легалізує нищення історичних зон – всі при роботі! І на глянцевій обкладинці цього гросбуху, який культуру переводить у буквочки та копієчки,  павичем виступає Міністр. Гарний, талановитий. Знімається в кіно, грає у спектаклях. Що там, в Міністерстві? Кажете, корупція? Та, яка дрібниця!

Український центр культурних досліджень, очолюваний Іриною Френкель, якимось дивом з’являється «прокладкою» між міністерськими грантами та організаторами «Фестивалю 86». І намагається «відкатати» собі тридцять тисяч гривень. Організатори фестивалю «86» звинуватили в корупції заступника директора Українського центру культурнихдосліджень.— пише theБабель. Про Тамару Мазур не писали хіба що ліниві інтернет-ресурси. Але запам’ятають її нащадки не за якісь там копійки (сотні тисяч доларів), у яких звинувачують заступницю Міністра. Ні! – Увічнена вона буде в потворних забудовах історичних зон Києва. Пропонуємо все ж виготовити спеціальні таблички, де на коричневому тлі буде викарбувано: «Ця химерна споруда з’явилась завдяки активній участі та безстрашності  заступниці Міністра Т. В. Мазур». Альо, «Директорат креативної індустрії», ви що там, спите? Все за вас доводиться креативити!

А між тим, в умовах наджорсткої конкуренції, Міністерство культури на міжнародному рівні проявляє себе на рівні комариного писку. Всебічна агресія північного сусіда спромоглася мобілізувати міністерських чиновників хіба що на подальше розкрадання бюджетних коштів. Ніщо не заважає Мінкульту активно реформуватись, залучати кращі світові сили для творення якісного національного продукту… Ніщо, крім звички . Важко відмовитись від звички продавати керівні посади. Від звички з будь-якої суми грошей, що проходять через міністерство, чекати відкату. Є ще давня міністерська традиція  на будь-які звинувачення відповідати відписками. Є ще багато поганих звичок. Буде важко. Але доведеться від них відмовлятись. Або ж відмовлятись від самого Міністерства культури. А на його місці будувати щось принципово нове.

І, як завжди, ми не можемо залишити поза увагою флагманів міністерської «Цусими» — національні музеї. Це, звичайно, Національний музей історії України та  Національний музей народної архітектури та побуту України. Їхні очільниці вперто б’ють нові рекорди в галузі самодурства та безглуздя. Просто якісь легендарні літературні баба Параска та баба Палажка.

Звичайно, Параска з Історичного музею, в миру більш відома як Тетяна Сосновська – живе уособлення ефекту Данінга – Крюгера. Для тих щасливчиків, хто не зтикався з подібним явищем, роз’яснимо:

Ефе́ктДа́ннінґа — Крю́ґера (ефект профана)  когнітивне упередження, яке полягає в тому, що люди з низькою кваліфікацією роблять помилкові висновки та невдалі рішення, але їхня некомпетентність не дозволяє усвідомити це. Через це вони зверхні щодо інших, вважають свої здібності вищими за пересічні. Це призводить до того, що менш компетентні завищують свої здібності щодо тих, у кого вони насправдівищі.

Це призвело, зокрема, також до проведення Параскою з Історичного музею епічного заходу «Школа музейних лідерів». Уважне вивчення кошторису заходу глибоко стривожило членів Комітету порятунку. Під загрозою опинилось здоров’я «музейних лідерів». Адже з’їсти за короткий час цукерок на 13 000 грн та ще запити солодким чаєм з кавою – виникає загроза злипання! Судячи з кошторису, організатор – приймаюча сторона в дитинстві недоїдала солодкого. А проаналізувавши затрати на банери – зрозуміли: Параска іде в Президенти! – тридцять одна тисяча гривень! Джек-пот! Звісно, Міністр Нищук освятив своєю присутністю це дійство, сказав промову і буде чекати після нього появи нових «музейних лідерів». Забувши, правда, сказати «Крекс, фекс, пекс».

Детальніше про все це — http://www.museum-ukraine.info/?p=5999&

А ефект Данінга – Крюгера далі збирає свої жертви. Сосновська намагається протягнути будь-якими шляхами новий Статут Музею, в якому генеральний директор не несе відповідальності за збереження колекцій. Он як? А відповідає за збереження музею… сам музей! Пане Міністр! Вам не соромно мати такого директора нац… музею – бабу Параску, та ще й таку, що давно злетіла з котушок?

І, звичайно, колега і суперниця Параски в гонці «музейних лідерів» — Палажка з Пирогова. Данінг з Крюгером встигли побувати і там. Набір некомпетентності присутній в повному обсязі. В. о. гендиректора – нуль років музейного стажу. Перший заступник – нуль років музейного стажу. Заступник з науки – нуль без палички. Начальник відділу народного мистецтва – п’ятнадцять років… продаж металопластикових вікон (!). то чим же займаються ці апологети «нової музейної хвилі»? Ви будете сміятись – лісозаготівлею! За короткий термін перебування на посаді О. Повякель музей позбувся кількасот кубів цінної деревини. Більш, ніж півтисячі заповідних дерев вивезено на пилораму в один з районів Київської області. Акти, штрафи, кримінальні провадження – Міністерство мовчить. Кажуть, хай закінчиться розслідування. А тим часом Палажка засипає землею пеньки та далі рубає бюджетні кошти.-пише блог https://linad

Створена картинка у Фейсбуці показує «неймовірні» успіхи роботи адміністрації Музею. Піар є, а що насправді? Насправді – повний провал у всіх напрямках діяльності. Наукова та виставкова діяльність відсутня. Безпека та охорона праці перевіркою не виявлені – жодних документів. Натомість «мертві душі» — «підсніжники», розкрадання готівкових коштів – повний набір казнокрада! Вишенькою на пиріжку – повна «автентика» у стосунках в колективі. Як колись, в традиційному селі, де мешкали параски з палажками, у вжитку образи, погрози та матюки. В реквізиті старого села доречно буде також повернутись до традиції «дуля через тин», «задрана спідниця» та інше. Вхід до музею креативно прикрашений соняшниковим та кукурудзяним бадиллям врожаю минулого року. Хтось сподівається, що знову проросте? – це  — навряд.

То чого ж ще не вистачає, щоб Міністр відмінив вкрай невдалі призначення? Нещасних випадків? Так випадки є, просто їх не оформляють. Хочеться чогось надзвичайного? Всі в очікуванні. Тож, як кажуть, з Богом, Палазю, поки люди трапляються!

P.S. В перших числах січня в Горностайполі на Київщині згорів закинутий Будинок культури. Старі люди кажуть: до зміни Міністра.

Грицько Корсун,

Комітет порятунку музеїв.

рек