Рейдери БУДИНКУ ВЧИТЕЛЯ

З ПРИВОДУ СИТУАЦІЇ, ЯКА СКЛАЛАСЯ ДОВКОЛА БУДИНКУ УКРАЇНСЬКОЇ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ – БУДИНКУ ВЧИТЕЛЯ

Заява Секретаріату Національної спілки письменників України

Ціла українська громадськість, а найперше науковці, музейники, освітяни, громадсько-політичні діячі уже впродовж кількох років стривожені загрозливою ситуацією, яка склалася довкола Будинку Центральної Ради – Будинку вчителя. Історична споруда у самому серці київського середмістя, у якій працював перший у XX ст. український парламент, де ухвалювалися ІV Універсал, що проголосив державну Незалежність Української республіки та перша наша Конституція, цілеспрямованими зусиллями рейдерів перетворюється на пустку.
Проблеми почалися у 2016 р., коли у Будинок учителя, який від початків проголошення української Незалежності був одним із епіцентрів національного відродження (саме тут регулярно проводилися патріотично-просвітницькі вечори, відбувалися форуми та конференції, тут відбувалися відзначення подій і героїв Української революції 1917-1921 років – М. Грушевського, С. Петлюри, В. Винниченка, Є. Коновальця та ін., щороку вручалася премія ім. Василя Стуса, тут зустрічалися із громадою В’ячеслав Чорновіл, Євген Сверстюк, Анатолій Погрібний) відбулася зміна керівництва. Новий «менеджмент» відразу ж заявив про себе як рейдерська команда з виразною антиукраїнською орієнтацію. У короткому часі з Будинку вчителя зникло практично все українське життя, було припинено роботу гуртків, творчих об’єднань, бібліотеки (під постійною загрозою виселення функціонують лише Музей Української революції 1917 – 1921 років та Педагогічний музей).

Головним своїм завданням рейдери зробили доведення споруди до т. зв. «реконструкції». У 2017 р. стали відомі шокуючі подробиці такої «реконструкції»: у Будинку Центральної Ради повністю знищувався меморіальний простір, натомість планувалося, серед іншого, будівництво ресторану. На місці збереженого донині кабінету голови Української Центральної Ради Михайла Грушевського планувалося зробити…вбиральню. І це незважаючи на те, що згідно з Указом Президента України №17/ 2016 «Про заходи з відзначення 100-річчя подій Української революції 1917 – 1921 років» передбачався комплекс дій для «дальшого розвитку Музею Української революції 1917 – 1921 років Національного музею історії України» та музеєфікації кабінетів Михайло Грушевського та Володимира Винниченка. Очевидно, що такі демонстративно зневажливі стосовно ідеї української самостійності плани повністю узгоджуються із путінською стратегією максимального послаблення України через знищення її історичної пам’яті.
Зусилля громадськості на деякий час сповільнили реалізацію цього плану, проте наприкінці 2018 р. знову постала реальна загроза знищення Будинку Центральної Ради – Будинку вчителя. Наприкінці листопада його оточили парканом відверто тюремного кшталту: тепер кожному, хто хоче ближче підійти до встановлених перед входом меморіальних дощок Симону Петлюрі та Андрею Шептицькому, шлях перепиняють металеві грати. В утаємничений спосіб схвалено ще один «проект реконструкції», деталі якого громадськості абсолютно не відомі: у процесі обговорення цього «проекту» на науково-методичній раді Міністерства культури України стало зрозуміло, що і на цей раз внутрішній меморіальний простір будинку, який був серцем українського державотворення на поч. XX ст., тотально руйнується. Громадськість зовсім не поінформована про конкретні деталі реконструкції цієї історичної споруди, вона досі не має відповіді на питання: чи ж будуватимуть тут ресторан та офісний центр?
Національна спілка письменників України вимагає негайно припинити цю антиукраїнську вакханалію. Невідкладно повинна бути створена урядова комісія, до якої мають увійти також авторитетні науковці, письменники, діячі культури, завдання якої полягатиме у тому, аби дати об’єктивну оцінку цілому комплексу проблем, пов’язаних із подальшим функціонуванням Будинку Української Центральної Ради як цілісного меморіально-музейного та патріотично-просвітницького комплексу.

Служба безпеки України, інші компетентні державні структури мають дати належні оцінку спробам «діячів», які виконують волю російського агресора, знищити один із найважливіших історичних символів українського державотворення.

Михайло Сидоржевський

рек