SECOND-USA
19.03.2019
Breaking News

Американська волонтерка вивчила українську мову і хоче залишитися в Україні

Волонтерка Корпусу миру США Ейприл Кетрін Мартін викладає англійську у школі в містечку Остер на Чернігівщині.

Їй 25, йому 6. Він кличе її “сестричка Ейприл”, вона його – “братик Ваня”. Ейприл з Америки, Ваня – з України. Спілкуються на «укрінгліш»: українські слова упереміш з англійськими.

​Сюди у містечко Остер на Чернігівщині Ейприл приїхала три роки тому; Ваня тоді був ще зовсім “бейбі”. Як волонтера Корпусу миру США, її направили викладати у школі англійську. Поселили у місцевої вчительки – Ваніної мами. Ейприл попрацювала в Україні два роки, а потім попросилася ще. Бо дуже звикла до прийомної родини і тепер вважає її своєю.

“Як моя сім’я, точно! Це моя домівка. Я хочу тут бути. Взагалі я хочу залишитися якось в Україні. Мені тут дуже подобається”, – каже Ейприл.

Щоранку вони всі утрьох вирушають до школи. Ваня – вчитись у першому класі, мама Таня та сестричка Ейприл – навчати дітей англійської.

Ейприл в школі в містечку Остер
Ейприл в школі в містечку Остер

Вдома, в університеті в Техасі, Ейприл вивчала російську мову. Каже – спочатку їй важко було опановувати з нуля українську. Щоразу, як не знала українського слова, кортіло вставити російське. А тепер для неї, навпаки, українська легша.

“Я просто обожнюю українську мову! І зараз на російській мові я навіть не можу говорити. Інколи люди мене просять: на російській мові, “на русском” – а я не можу! Я починаю російською, а закінчую українською!” – каже волонтерка Ейприл.

Ви тільки послухайте, як Ейприл розмовляє українською:

Ейприл згадує, як три роки тому вперше зійшла з автобуса на станції в Острі і розгубилася – що вона тут робитиме, у маленькому провінційному містечку? А зараз не уявляє свого життя інакше. Без старої школи, якій сто років – майже половина віку Сполучених Штатів! Без церковці XI століття на в’їзді в Остер. Без цієї природи, цих сердечних людей. І без Вані з Танею, які щоразу сумували, коли вона їхала з Остра, і бігли зустрічати її автобус, коли вона поверталася.

Ейприл любить книжки і сама хоче стати письменницею. Хоче досліджувати світ. Каже – якби залишилась а Америці, ну, пішла б в аспірантуру, тоді – працювати в якусь велику компанію. Але там не відчувала б того, що відчуває тут. Що вона робить щось таке, що для неї важливо.

Перевідати Ейприл сюди в Остер уже приїздили з Америки мама і дідусь. Тож тепер у Вані, крім сестрички, є ще й дідусь із Техасу, “грендпа Стів”. Завжди передає своєму українському внукові подарунки на Різдво.

Ейприл, Тетяна та Ваня
Ейприл, Тетяна та Ваня

Тетяна каже – раніше не розуміла Ейприл, дивувалась її прямому характеру. Ейприл із тих, хто ніколи не лукавить і завжди каже правду в очі. Переконала російськомовних Тетяниних родичів спілкуватися українською. Завела у школі правило: не списувати і не підглядати. Не дивиться піратського кіно в Інтернеті, платить 5 доларів на місяць за Нетфлікс.

“Ми справжня сім’я, я вважаю, і Ейприл, я думаю, так вважає. Що буде далі? Ейприл далі не хоче їхать від нас. Вона хоче знайти тут роботу в Україні, – розповідає Тетяна Остах, викладач англійської мови в Остерській загальноосвітній школі.

Це вже третє Різдво, яке вони святкують разом. Ейприл, Таня і Ваня – українсько-американська родина.