SECOND-USA
19.06.2019
Breaking News

ДНІМ RIP Сміх крізь сльози

Триває протистояння довкола дивно-корупційних виборів директора Дніпропетровського національного історичного музею імені Дмитра Яворницького.

Проукраїнські активісти, журналісти, музейники протестують проти рішення комісії Дніпропетровської облради щодо обрання невідомої в культурологічних колах жіночки без музейного стажу, єдиним досягненням якої є створення сільського генделика і “роботи” в якійсь типо кінокомпанії з окупованого Криму…

Ще більше питань виникає до голови Дніпропетровської облради таваріща Глєба Пригунова, який, знаючи про порушення і пресовий скандал довкола музею, миттєво призначив гламурку-кабачницю в.о. директора ДНІМ, попри звернення народного депутата України А.Денисенка про порущення і перевірку, а також офіційних заяв у Нацполіцію і прокуратуру учасників конкурсу і членів комісії.

Справа на контролі команди часопису “Музеї України”, що спільно з медіа-групою УПК, рішуче налаштовані на порятунок славетного козацького музею від сумнівних осіб. Розгортається повноцінна інформаційна кампанія на захист ДНІМ.

Пропонуємо роздуми Віктора Векленка.

ДНІМ
RIP
Сміх крізь сльози

Нещодавно в мережі з`явилося ось таке оголошення – запрошення до публічної взаємодії із суспільством. По аналогії потрібні дещо подібні дискусії здійснювати на межі із окупованим Кримом або із “ДиНиРи-ЛиНиРи”. А що тут такого? В деяких висловлюваннях подібне зерно присутнє: ну так вже ж відбулося, треба щось робити далі…

Чого до жінки прискіпалися, може вона хоче як краще…

Дайте їй попрацювати, може щось кретезне вийде…

Люди, ви – серйозно? Або ж відпрацьовувати отримане чи обіцяне потрібно?

Навіть з цими “мурашками-амазонками” будь-яка розмова можлива тільки після визначень правоохоронних органів і прокуратури щодо низки питань.

1. Наскільки відрізняються типові конкурсні умови мінкульту від запропонованих у конкурсі на посаду директора ДНІМ.
2.Наявність правових підстав у ГО “БЕРЕГИНЯ УКРАЇНИ” висувати кандидатів для участі у відборі кандидатів для конкурсної комісії.
3.Трирічний стаж пані Піщанської.
4. Проблеми перереєстрації ТОВ “Горизонт-Фільм” на материковій Україні.

Крім того, якщо ця кіностудія продовжує бодай юридично існувати в окупованому Криму, а пані Пісчанська стверджує, що вона там працює по теперішній час, то виникає питання – в якому статусі і громадянстві вона там працює? Тобто: а другий паспорт є?

Я розумію, що цій “швондер-команді” потрібно бодай легалізуватися у місцевому культурному просторі, щоб розділити відповідальність із рейдерським захопленням ДНІМ з дніпровською культурною спільнотою.

Що ж, дивимось – хто туди піде.

Віктор Векленко