ДНІМ RIP І знову репутаційне

Впродовж останніх днів тема “конкурсу” на директорську посаду лишається актуальною. Найсумніше – тези деяких людей про необхідність згуртуватися навколо нової директорки, щоб зробити музей кращим, бо він застарів років на 20-30. Застраів. Але мова не про застарілість.

Наталка Хазан зазначає, що нинішня обласна влада приділила багато уваги музею. Безсумнівно. Добрячі кошти виділені і на створення експозиції, присвяченій нашій війні на Сході, і на фільм про це, і на право використання цього фільму, і ще багато на що. Але музей – це люди, які наповнюють стіни й експонати сенсом. У області не вистачає коштів? Але чомусь впродовж останніх років робилося багато ще й для того, щоб створити у ДНІМ репутацію “совка”, занепаду, суцільних проблем.

Нижче – перепост обсягів зарплатні співробітників музею. Круто? Мінус податки, мінус транспорт… От же совки кляті – не хочуть фонтанувати ідеями й здійсненнями!

Нова “команда”… обійдусь без улюбеної часточки “швондер”, спробую бути об*єктивним, наскільки можливо.

Типу “директорка”. Нічого особистого, але де її “собача будка”? Ходила по музеях? Брала участь у волонтерському русі? Честь і хвала! А ще що? Готельно-ресторанний комплекс “Гуляй-Поле”? Так заслуга там вельмишановного пана Пісчанського і його компаньйона, а ще – Олега і Лілі України, бо це їхні концепт і дизайнерські рішення. “Конкурс” замовний, програма – пальцем у … небо. Гарна людина? Так це не професія.

Юрій Фанигін. Має музейний досвід. Громадський активіст. Яскрава і амбітна постать. Брав активну участь у створенні експозиції, присвяченій АТО.

Валерія Лавренко. Представниця історичної думки. ось теми її публікацій. “Осмысление опыта Первой мировой войны на страницах военной периодики русской эмиграции”, “Лiтература молодшого поколiння росiйської eмirpaцiї першої пiсляреволюцiйної хвилi як iсторичне джерело”, “Образи вождів у емігрантській мемуаристиці” (https://scholar.google.com.ua/citations…) і таке інше. Це те, що з історичної царини потрібне для оновлення музейного наповнення?

Люди вляпались. І ці, хоч вони просто фігури, і інші, які намагаються забалакати підлість. Вляпались.

Ніяка революційна доцільність не може бути виправданням брехні і ницості. Ніякі потреби пропаганди й ідеології не можуть слугувати підставою для підлості. Кожен обирає по собі. А я продовжую чистити френд-стрічку. Хоч іноді і шкодую. Але…

Віктор Векленко

рек