Дизайнерські немовлята

Люди навчилися створювати рослини, тварин – і навіть наші власні гени. Але дотепер втручання в генетичний код майбутніх людей традиційно залишалося “за червоною лінією”.

А сьогодні вчений з Китаю стверджує, що йому вдалося створити перших генетично модифікованих немовлят. Етичний аспект його праці вже розкритикували.

Проте чому вченим не можна втручатися в генетику, якщо вони хочуть боротися з захворюваннями?

Люди-ГМО

Професор Хе Цзянькуй видалив ключовий білок з ДНК ембріонів сестер-близнят. Це означає, що вони матимуть вроджений імунітет до ВІЛ.

За словами професора, роботу над білком CCR5 він провадив таємно від Шеньчженського Південного університету науки та технологій, установи, в якій працює.

У його дослідженнях узяли участь вісім пар. У кожній парі був ВІЛ-позитивний батько і ВІЛ-негативна мати.

Ці близнята вже народилися. Професор Хе повідомив, що вже є друга вагітність на ранній стадії з генетично відредагованим ембріоном.

Доказів свого наукового досягнення вчений поки що не надав. А рідний університет планує розслідувати його діяльність у зв’язку з порушенням академічних норм.

Та якщо результати підтвердяться, цей експеримент стане поворотним пунктом у науці – і водночас підніме непрості питання морально-етичного характеру.

Наступні покоління

“Редагування гена зародкової лінії” (саме так називається модифікування ДНК ембріона, який може розвинутися в людину) дає надію на те, що можна виправити генні мутації та запобігати хворобам, щоб їх не передавали далі.

 

Але ця практика породжує етичну дилему: втручання в генетичний код наступних поколінь. Тепер вже йдеться про ДНК не однієї людини, а потенційно багатьох людей.

У багатьох країнах ця практика категорично заборонена, а інструменти редагування генів дозволено використовувати лише в нерепродуктивних клітинах дорослих.

Наприклад, у Британії вченим дозволено виконувати досліди з редагуванням генів на списаних ЕКЗ-ембріонах, але доводити їх до стану плоду заборонено.

У Сполучених Штатах директиви щодо цього більш вільні. В Японії тривають обговорення, але йдеться в них лише про досліди.

Уряд Китаю наказав провести розслідування, щоб з’ясувати, чи не порушив професор Хе законодавство, підсадивши генетично модифіковані ембріони матері.

На думку заступника міністра науки та технологій Китаю, порушення таки мало місце. В інтерв’ю державним ЗМІ Cюй Нанпін повідомив, що він був “шокований” і що експеримент професора Хе заборонений китайським законодавством.

Подібно до інших країн, Китай дозволяє провадити досліди з ембріональними стовбуровими клітинами людини in vitro впродовж 14 днів щонайбільше, додав заступник міністра.

“Запобігти стражданням”

Втім, професор Хе пишається тим, що вніс зміни в ДНК сестер-близнят, адже це (за його твердженням) захистить їх від захворювання ВІЛ, якщо вони коли-небудь контактуватимуть із цим вірусом.

 

Але на тому етапі ембріони були здоровими. Професор Хе втрутився в процес, який може мати непередбачувані наслідки, і багато хто сумнівається в доцільності цього рішення.

Професор Джуліан Савулеску, експерт з етики (Оксфордський університет) пояснив BBC: “Внаслідок цього експерименту нормальних здорових дітей було піддано ризику, який несе в собі редагування генів, тоді як реальна користь від цього видається сумнівною”.

Інші стверджують, що сьогодні ВІЛ можна легко тримати під контролем – завдяки лікуванню вірусне навантаження в крові можна звести до рівнів невизначеного.

Деякі вчені занепокоєні видаленням гена з організмів близнючок, адже це може обернутися вразливістю до інших хвороб, таких як гарячка Західного Нілу та грип.

“Саме по собі редагування генів – це експеримент. Воно й досі асоціюється з нецільовими мутаціями, що можуть призвести до генетичних проблем на початку життя й пізніше, зокрема й створюють ризик виникнення раку”, – пояснив професор Савулеску.

Доктор Ялда Ямшіді, експерт з генетики людини в лондонському Університеті Сент-Джордж, розповіла: “У нас дуже мало інформації про довготермінові наслідки. Більшість людей погодяться: проводити експерименти на людях, аби зробити їх невразливими до хвороби, якої можна уникнути, лише заради збагачення наших знань – з морально-етичної точки зору неприйнятно”.

Дизайнерські немовлята

Деякі вчені занепокоєні потенційним зловживанням цією технологією в євгеніці для створення генетичної дискримінації.

Але професор Хе стверджує, що головне в його праці – створення дітей, які не хворітимуть, а не дизайнерських немовлят із очима бажаного кольору чи високим IQ.

“Я розумію, що мою роботу можна сприймати неоднозначно. Але переконаний, що сім’ям потрібна ця технологія, і заради них я готовий витерпіти критику”, – сказав він.

Однак, можливо, китайський вчений не єдиний. Цього року в Британії провели розслідування біоетичних аспектів редагування генів людини. Згідно з його висновками, така практика “припустима з погляду моралі”.

Водночас редагування генома “не повинно збільшувати нерівність, дискримінацію чи поділ у суспільстві”, йдеться у висновках слідства.

“Революція”

Про технологію CRISPR, що уможливлює редагування генів, вперше стало відомо 2012 року. Відтоді багатьох цікавить питання, чи скоро ми побачимо генетично модифікованих людей.

У CRISPR використовуються “молекулярні ножиці”, які змінюють специфічні ділянки ДНК – вирізають їх, замінюють чи коригують.

Відкриття CRISPR здійснило “революцію” в цій царині, адже вперше в історії переписувати й редагувати генетичний код стало так легко.

На початку 2018 року вчені в США, застосувавши цю технологію, зуміли запобігти генетичній печінковій недостатності в мишей.

Цей спосіб лікування довів свою дієвість у гризунів після народження. Дослідники з Дитячої лікарні Філадельфії продемонстрували, що цю зміну вони можуть здійснити ще до народження мишей – відредагувавши їхні гени.-https://www.bbc.com/ukrainian/features-46428712

Але вони попереджають: “будь-яке перенесення” цієї роботи на людей створить “суттєві труднощі”.

Вчені мають на увазі, що потенційні наслідки таких дій виходять за межі новаторства в науці.

Це вимагатиме від нас дійти згоди, розв’язавши дуже складні етичні дилеми.

рек