SECOND-USA
15.12.2018
Breaking News

Субмарини ВМС США

Американська армія продовжує модернізацію і посилення. Нині у США два потенційних супротивника – путінська Росія і Китай…

ВМС США взяли на озброєння новий атомний підводний човен USS Colorado класу Virginia.

“Підводний човен Colorado пройде тисячі кілометрів, щоб захистити нашу націю і наші інтереси по всьому світу. Ми не можемо уявити всі місії, які він зробить, і всі місця, які він відвідає, але ми знаємо, що його непомітність, міцність, бойова міць і швидкість забезпечать контроль під водою нашому флоту”, – сказав на презентації адмірал Дж. Франклін Колдуелл-молодший.

Водотоннажність USS Colorado складає 7,8 тис. тонн, довжина – близько 115 м, ширина – більше 10 м. Під водою човен здатен розвивати швидкість до 46 км/ч. Підводний човен може виконувати завдання як в прибережній, так і в глибоководній океанській зоні.

USS Colorado може виконувати кілька місій: протичовнової оборони, протикорабельної оборони, доставки сил спеціальних операцій, ударних бойових дій, нерегулярних бойових дій, розвідки, спостереження і зондування і мінної війни.

«Вірджинія» — тип багатоцільових атомних підводних човнів четвертого покоління, призначений для боротьби з підводними човнами у віддалених частинах світового океану та у прибережних зонах, а також для нанесення ракетних ударів (в т.ч. і ядерних) по наземних цілях. Окрім стандартного озброєння, човни також мають устаткування для спеціальних операцій — безпілотні підводні апарати, шлюзову камеру для водолазів, палубне кріплення для контейнера або надмалого підводного човна. «Вірджинія» є спрощеною та дешевшою альтернативою субмаринам типу «Сівулф».

Наприкінці 80-х років XX століття, американські розвідслужби були стурбовані радянським прогресом в сфері технології побудови атомних підводних човнів, особливо рівнем будівництва радянських підводних кораблів третього покоління. Це було спричинене інформацією розвідувальної агентури США в СРСР, що радянський підводний човен проекту Барракуда зі штатним озброєнням (в т.ч. і ядерним) три місяці автономно плавав біля берегів США залишаючись невиявленим гідролокаційною системо ВМС США, очевидно проводячи ходові випробовування, бо тоді на борту цього човна був і його головний конструктор, наш земляк з Кіровоградщини М.Й. Кваша. У відповідь на занепокоєння розвідслужб, тодішній голова Комісії Збройних Палати Представників Лес Аспін, на 1988-1989 роки скликав консультативну нараду, з метою оцінки американських підводних і протипідводних сил через зникання традиційно високого рівня шумів, що мали раніше радянські підводні човни., Оскільки Радянський Союз розпочав процес пониження шумів, що виробляються їх човнами. Палата рекомендувала Конгресу забезпечити постійне фінансування будівництва технологічно вдосконалених підводних човнів а також програм, спрямованих на розвиток технології виявлення безшумних підводних човнів ймовірного ворога. Було також констатовано, що навіть найкращі американські пасивні радари не забезпечать проблему виявлення найновіших радянських підводних човнів.

У відповідь на рапорт Палати, в 1988 році, Конгрес затвердив програму розвитку нових підводних технологій. У рамках цієї програми розробляють технологію нового ядерного реактора, охолоджуваного рідким гелієм, що створює перспективу конструкції реактора із співвідношенням маси до сили в пропорції 11,3 кг/1 кВт, а також реактора, охолоджуваного рідким металом з взаєминами 15,9 кг/1 кВт, тоді як донині наявні в американських підводних кораблях реактори, мали співвідношення 90 кг ваги на кожен 1 кВт потужності. Подібні розробки (навіть випробовування на бойових човнах і навіть такі реактори стояли на серійних човна х проекту 705, 705К Ліра) проводилися і в СРСР ще у 60-ті, зокрема реакторів з рідиннометалічним охолоджувачем, але такі реактори дуже погано зарекомендували себе на флоті. І про успіхи американців у цьому напрямку також нічого ще не відомо.

Що стосується системи виявлення підводних човнів на нових технологічних принципах, то до цієї ідеї командування ВМС США поставилося з недовірою і виділення Конгресом великих коштів приватній фірмі на розробку опротестувало й ці кошти були повернуті установам і підприємствам флоту для продовження традиційних розробок. Однією з яких і був тип човнів “Вірджинія” – пише Вікіпедія

Проектування цього типу човів розпочалося наприкінці 1980-х років, головний човен — SSN-774 «Вірджинія» увійшов до складу флоту в 2004 році. Передбачається, що протягом найближчих 20 років ВМС США отримає 31 човен типу «Вірджінія», які змінять у складі флоту ПЧА типу «Лос-Анджелес», що будувалися з 1976 року по 1996 рік. Спочатку планувалося їх заміна на АПЛ типу «Сівульф-2» («Морський вовк»), але через дуже високоу вартість цього типу і зміну стратегічних пріоритетів було віддано перевагу дешевшому ПЧА типу «Вірджинія». 5 травня 2007 року, під час урочистої церемонії з приводу введення ПЧА SSN 776 «Гаваї» в бойовий склад флоту, міністр ВМС Дональд Вінтер заявив:

« Вступ підводного човна «Гаваї» в ряди ВМФ США дає необхідні можливості для боротьби з викликами майбутнього. Малопомітність, дальність плавання без поповнення запасів, маневреність (при виконанні різних завдань) і потужність озброєння укупі з високопрофесійним і боєготовим екіпажем робить цей підводний човен найсильнішим на підводному театрі військових дій. »

.

Спуск на воду човна «Техас», тип «Вірджинія»

Планується, що човен «Гаваї» нестиме службу в Азіатсько-тихоокеанському регіоне. 3 травня 2008 року в Уїлмінгтоні (штат Північна Кароліна) урочисто введений в склад ВМС США четвертий АПЧ SSN 777 «Північна Кароліна». У червні 2008 року завершено будівництво п’ятого підводного човна. Ним став «Нью-Гемпшир». Прийняття на озброєння відбулося 28 серпня 2008 року. 28-29 серпня 2008 року в Мексиканській затоці були проведені випробування в ході яких з вертикальних пускових установок були запущені дві ракети «Томагавк» модифікації Block III і Block IV, також з торпедного апарату була запущена ракета модифікації Block III. В ході випробувань в реальному масштабі часу відпрацьовувалося перепрограмування цілей. У 2010 році повідомлялося, що звукопоглинальне покриття на підводних човнах виявилося нестійким до води, бо відбувлося відшаровування від корпусу підводних човнів матеріалу що знижує звукопоглинання. До того ще й при неповному відшаровуванні листи покриття самі ставали джерелом шуму. 31 липня 2010 ріка в Гротоне була спущена на воду «Міссурі». 7 серпня 2010 року в місті Ньюпорт відбувся спуск на воду восьмого підводного човна цього типу SSN781 California . Включення до складу флоту відбулося у жовтні 2010 року.