То хто пограбував музей у Нідерландах?

Маємо розкішний міжнародний детектив! Викрадені в Європі картини, цінності, вартістю десь під 10 мільйонів євро. Причетність вищих чиновників часів Януковича. Війна на Донбасі. Добробати. Віднайдення частини колекції, торги, світовий скандал. Ціла інформаційна епопея!

Повернення до музею у Нідерландах кількох картин, святкування “неймовірної перемоги” і знову загадкова тиша. Яку чомусь порушив колишній Голова СБУ, а нині ймовірний кандидат у Президенти України Валентин Наливайченко, якого згадували у кількох скандальних публікаціях.

То що то було з голландською колекцією? Де вона нині, особливо цінні вироби з срібла, про які вперто ніхто не хоче згадувати? Про що домовився В.Наливайченко під час дивного візиту до пограбованого музею?

Чи не час розповісти правду про всю цю, не найкращу для України історію? Адже, починаються вибори! І поки що майже романтична історія з картинами і сріблом може перетворитися на потужний міжнародний компромат.

Без розлогої цитати не обійтися!

“Корупціонери та мародери у нинішній владі не зацікавлені у швидкому розслідуванні та поверненні до Нідерландів усіх викрадених з музею Західної Фрісландії в голландському Хорні, – вважає лідер Руху “Справедливість” Валентин Наливайченко. Він особисто зустрівся з директором музею Едом Ґредінком та спеціалістом із злочинів в арт-сфері, мистецтвознавцем Артуром Брандом”.  – повідомив сайт В.Наливайченка. Ці публікації варто навести повністю – документ!

 

Валентин Наливайченко пообіцяв усібічну підтримку у розслідуванні. “Корупціонери та мародери у нинішній владі не зацікавлені у швидкому розслідуванні. Як людина, яка двічі очолювала Службу безпеки, намагатимуся сприяти розслідуванню і зробити все можливе, аби усі 24 картини, а не лише п’ять про які прозвітували в СБУ, були повернуті до музею”, – сказав він на зустрічі з керівниками музею.

Візит екс-голови СБУ викликав широкий резонанс у ЗМІ. Нижче наводимо дві статті, що були опубліковані у голландській пресі.

Цитата звідси – http://nalyvaichenko.org/?page_id=3531

 

Музей Westfries в пошуках вкрадених предметів мистецтва отримав допомогу з неочікуваного боку. Колишній Голова української секретної служби тепер втрутиться в цю гучну справу. І це неймовірно, адже Служба безпеки України відіграла не останню роль у торгівлі вкраденими картинами. Музей, серед іншого, тривалий час вказував на зв’язок Наливайченка з цим викраденням. Саме він очолював СБУ в період з 2006-го по 2010-ий рік і повернувся на цю посаду після того, як Віктор Янукович втік до Росії у 2014-му.

Наливайченко брав участь у розслідуванні катастрофи МН-17. У зв’язку з тим, що його ім’я фігурувало у справі пограбування в Хорні, в Нідерландах панували сумніви щодо надійності цих розслідувань. В червні 2015-го року, нинішній президент України Петро Порошенко звільнив Валентина Наливайченка з посади Голови СБУ. Наливайченко почав займатися боротьбою з корупцією.

Він довільно спілкується англійською, розповідаючи міжнародним ЗМІ про зловживання у себе на батьківщині. В цих інтерв’ю він часто критикує Порошенка, який, за його словами, вкрай мало робить для боротьби з корупцією. photo5426890104657520778Наприкінці 2017-го року, Наливайченко раптово з’явився в Хорні. Там він має тісні зв’язки з Артуром Брандом, арт-детективом, завдяки зв’язкам якого до музею вже повернено п’ять картин. За словами Бранда, картини перебували на руках парамілітарних осіб і є підозри що ще 19 так само знаходяться у їхніх руках.

За словами Бранда, музей високо цінує можливості та зв’язки Наливайченка: «Я нещодавно розмовляв з ним по телефону і, звісно, підозри були, проте він продовжував наполягати, що не причетний до крадіжки картин. Я запросив його приїхати до Хорну», — зазначив Бранд.

Так і сталося. Наливайченко прийшов на зустріч з Брандом та директоркою музею Ед Ґердінк. Він стверджував що дуже багато людей в СБУ корумповані. Бранд запевнив, що хоче вірити Наливайченку, але йому слід допомогти вистежити картини. Наливайченко пообіцяв задіяти свої зв’язки і зробити все можливе. «Він є сильною та впливовою людиною в Україні. Якщо він не не зможе досягти успіху – ніхто не зможе!», — сказав Бранд.

Музей Westfries навряд чи відступить, адже розслідування крадіжки українською владою не ведеться активно. Не довіряють українській владі й окремі політики. В світлі цього, музею відтепер слід бути більш прагматичним. Та не дивлячись на це, Бранд практично переконаний в тому. що Наливайченко дійсно про цю справу нічого не знав.

Видається, що ставка робиться саме на «ту конячку». У Бранда й досі є світлина, де Порошенко позує поруч із Борисом Гуменюком «великого шахрая» в руках людей якого якраз і перебувало п’ять повернених картин. «Тому у мене практично немає впевненості в тому, що Київ нам допоможе. Там безсоромно чекають доки все уляжеться», — підкреслив Артур Бранд.

photo5426890104657520774

Висновок. Мета виправдовує засоби. І «засіб», Валентин Наливайченко, людина з політичними амбіціями, яка працює на добре ім’я в такій країні як Нідерланди. Таким чином, ситуація надає йому шанс на роль героя.

Джерело: https://www.noordhollandsdagblad.nl/hoorn-enkhuizen/kunstroof-oud-baas-geheime-dienst-oekraine-helpt-westfries-museum

 

Крадіжка мистецтва: екс-керівник Служби безпеки України допомагає музею Вестфріс (частина ІІ)

Тепер, коли ми побачили всю історію корупції в Україні, хотілося б дізнатися: як там справа з крадіжками витворів мистецтва в музеї Westfries? Коротка відповідь: погано!

Якщо розлогіше: на даний момент є ще 19 музейних експонатів, що належать музею Westfries, і які зникли безвісти в Україні. photo5426890104657520775                                                                                                                         У випаленій війною країні, секретна служба була задіяна якщо не в пограбуванні, то, принаймні, в участі у торгівлі національними художніми скарбами (картинами). Які були вкрадені ще у 2005-му році.  Долаючи величезну кількість фейкових новин у цій справі – Noord-Hollands Dagblad розповіли про те, як колишній очільник секретної служби України намагається допомогти музею повернути ці витвори мистецтва (https://www.noordhollandsdagblad.nl/hoorn-enkhuizen/kunstroof-oud-baas-geheime-dienst-oekraine-helpt-westfries-museum).

 

От тільки є одне але: друзі Рютте, Пехтольда та Юнкера у Києві – йти на співпрацю не поспішають…                    003bc49990_DUSqQx7WkAA-H8O

Приклад А: вище ми прикріпили досить красномовну світлину, на якій Петро Порошенко, «чокогарх» України, весело вітається з декількома людьми, в тому числі з Борисом Гуменюком, одним з комбатів добровольчого руху, головним підозрюваним у справі, у якого вдалося «відбити» п’ять картин з великим болем, зусиллями та пручанням з боку офіційного Києва.

 

Приклад Б: На відео нижче, ви можете побачити процес реставрації цих п’яти полотен, тому що ці люди гадки не мали як правильно зберігати витвори мистецтва. І чи повернеться колись все інше?

 

Та поки Рютте та Александр Пентхаус намагатимуться зберегти  дружбу з «шокопринцем» — ми ні на що не можемо розраховувати.

Джерело: https://www.geenstijl.nl/5140424/echt-nieuws-over-nederlandse-roofkunst-in-kiev/

Частина І за посиланням: http://www.spravedlyvist.com.ua/foto-ta-video/10292

      • П.с.

24 картини 16-17 століть і 70 срібних виробів було вкрадено з музею голландського міста Хорн в ніч на 10 січня 2005 року. Вартість колекції, за даними СБУ, – близько  € 10 млн.

У 2015 році вперше стало відомо, що картини можуть знаходитися в Україні. Музейні працівники стверджують, що в липні 2015 року в посольство Нідерландів звернулися двоє людей, що представилися членами українського добровольчого батальйону ОУН. Вони заявили, що вкрадені картини у них, і запропонували повернути твори мистецтва за винагороду в € 50 млн.

Кінець цитати.

А ось як все пояснює Вікіпедія: “У січні 2014 року нідерландська поліція виявила фотографію зниклої картини Яна Лінсена на одному українському веб-сайті, на якому невідомі просили дати їй оцінку. Натомість журналісти каналу «1+1» з’ясували, що ця інформація обговорювалась на російському форумі.[3] Проте справа не просунулась.

За відомостями нідерландської газети «De Volkskrant», крадені картини зберігалися у Києві у квартирі президента алчевського футбольного клубу «Сталь» Володимира Полубатка. Правоохоронні органи провели у нього обшук, але вилучені картини не повернули музею, а намагалися продати приватним покупцям з Італії. Але ті відмовилися. Згодом керівник підрозділу, що проводив обшук, віддав одну з картин як хабар представникові СБУ. Після Революції Гідності картини виявили на окупованій частині Донбасу.

За словами українського письменника, бійця Українського військового об’єднання, що пов’язане з батальйоном ОУН, Бориса Гуменюка, 2014 року з’явилась оперативна інформація з анонімних джерел, що в маєтку в підконтрольному терористам передмісті Донецька, що належить людині з близького оточення колишнього президента В. Януковича, виявлено колекцію живопису, імовірно, викрадену з голландського музею. Письменник, пояснюючи причину того, що невідомі бійці української диверсійно-розвідувальної групи звернулись саме до нього, зізнався: «Я знайомий з багатьма художниками, у мене в самого значна колекція живопису… Я десять років на ринку, заробляю на картинах. І це відомо всім».

Гуменюк повідомив про це під час зустрічі з трьома представниками нідерландського посольства у Києві, які попросили його координувати розслідування.

Артур Бранд, фахівець зі злочинів, пов’язаних із витворами мистецтв, також підтвердив інформацію про зустріч з Б. Гуменюком. За його твердженням, утримувачі колекції зажадали від музею 50 мільйонів євро за повернення картин. Хоча вартість картин становить 1,3 млн євро, А. Бранд оцінив їх у півмільйона євро, оскільки колекція зберігалась у неналежному стані. За його словами, у «художньому світі заведено платити тому, хто знайшов картини, винагороду в розмірі 10 % від вартості». Тому музей пообіцяв виплатити винагороду в 50 тисяч євро. Оскільки заклад не отримав відповіді, за два тижні Бранд у листі у категоричному тоні зажадав негайно передати колекцію.- https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%80%D0%B0%D0%B4%D1%96%D0%B6%D0%BA%D0%B0_%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%B8%D0%BD_%D1%83_%D0%97%D0%B0%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D0%A4%D1%80%D1%96%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%96%D1%97

У вересні керівництво музею звернулось до посольства, щоб уладнати справу через дипломатичні канали.

7 грудня 2015 року директор музею Ед Ґірдінк у газеті «De Telegraaf» заявив, що вся колекція творів мистецтва у руках добровольців.

У березні-квітні 2016 року СБУ виявила чотири картини: «Світська жінка» («Марнославство»), «Повернення Єфта» (1625) Якоба Вабена, «Весілля селянина» (1671—1675) Гендріка Богарта[en] і «Кухонна сцена» (XVII) Флоріса ван Шутена, вартістю 280 тис. $. Експерти підтвердили автентичність. На пошуки витратили чотири місяці. У ході слідства опитали понад сотні осіб. 14 квітня Голова спецслужби Василь Грицак повідомив, що «за оперативними даними, частина картин перебуває на тимчасово окупованій території, а частина з них може перебувати на території Російської Федерації».

30 травня 2016 року невідомий приніс до нідерландського посольства картину Ісаака Оватера[en] «Ньюштрат у Горні» (1784). За попередніми відомостями, чоловік отримав полотно у подарунок. Дізнавшись, що картину викрали, вирішив повернути власникам”.

Редакція журналу “Музеї України” мріє отримати і опублікувати розлогий коментар прес-служби СБУ про деталі цієї неймовірної історії, яка ще триває, і в якій явно замішані вищі особи вже нинішньої, “майданутої” влади. Часу у Вас було достатньо – де результати і судові рішення? Таке враження, що знову хтось щось трохи вкрав і їх тихо прикрили…

Сумнівно, що європейці все те забули і пробачили. Та і вибори… Отож, чекаємо радісно-переможного повідомлення прес-служби СБУ. У що чомусь мало віримо… Хоча…

А ось розлогу версію Валентина Наливайченка, просто вимагаємо! Що заважає? Наша маленька медіа-група з десятка сайтів, готова оприлюднити хоч офіційну заяву, хоч зустрітися і поговорити…

Поки що, говоримо про версії.

Хоча, більш цікавить, хто організував і пограбував музей у Нідерландах? Яким чином, за сприянням кого, переправив крадене в Україну? Хто зберігав? І де нині більша частина викраденої колекції?

Питання дуже прості. А відповідь про рівень корупції і ганебну роботу відповідних органів, провокують розлогу. І бажано, в формі судового вироку. Сподіваємося, не Європейського суду…

Далі будете грати у мовчанку?

Віктор Тригуб, редактор журналу “Музеї України”

рек