SECOND-USA
21.07.2018
Breaking News

Саміт НАТО: як Альянс зберіг єдність попри розбіжності

Саміт НАТО в Брюсселі не обійшовся без конфліктів. Трамп критикував союзників за низькі видатки на оборону та назвав Німеччину підконтрольною Росії. Однак у підсумку лідерам Альянсу вдалося ухвалити спільну декларацію.

Саміт НАТО 2018 року відбувається у Брюсселі 11-12 липня. Якщо другий день буде присвячено Україні, Грузії та Афганістану, то центральним для першого дня стало питання єдності Альянсу. Генеральний секретар Єнс Столтенберг визнав наявність розбіжностей та дискусій всередині НАТО. Але згоди вдалося досягнути. “Рішення, які ми сьогодні ухвалили, показують, що Європа та Північна Америка співпрацюють”, – заявив він.

Відданість колективній обороні

Те, що цей саміт не буде безхмарним, було зрозуміло ще заздалегідь. У Брюсселі ніхто не забув, як Трамп у травні минулого року дорікав своїм колегам за те, що вони виділяють недостатньо коштів на оборону. Більше того, він тоді не зробив того, чого від нього так очікували, – не заявив про свою відданість колективній обороні НАТО.

Натомість нині лідери усіх 29 країн Альянсу ухвалили декларацію. В ній вони підтвердили відданість ключовому принципу, що напад на одну з них означатиме напад на всіх. Також вирішили збільшити структуру НАТО на понад 1200 співробітників і підвищити готовність своїх військ. Ледь не найбільшу увагу в декларації приділено Росії, “агресивні дії якої, включно з погрозою та використанням сили для досягнення політичних цілей, кидають виклик Альянсу, а також підривають євроатлантичну безпеку та заснований на правилах міжнародний порядок”.

Також у документі підтверджується ціль, ухвалена під час саміту в Уельсі 2014 року. Тоді всі країни НАТО погодилися намагатися довести видатки на оборону до двох відсотків ВВП. З того часу змінилося багато: після багатьох років скорочень оборонних витрат нині всі члени Альянсу їх збільшують. Цього року вісім країн досягнуть або впритул наблизяться до двох відсотків.

Однак Трамп сприймає рішення Уельсу інакше – як обов’язок вийти на два відсотки до 2024 року, а не просто прагнути до цього. На шляху до Брюсселя на саміт він заявив, що не лише багато країн НАТО не виконують їхнє “зобов’язання” витрачати два відсотки ВВП на оборону, вони ще і “заборгували за багато років платежів”. Що саме він має на увазі – незрозуміло, адже, як підтвердили DW у НАТО, якихось боргів за внесками до бюджету організації країни-члени не мають.

Німеччина “під контролем” РФ

Вранці 11 липня ситуація загострилася ще більше. Під час сніданку зі Столтенбергом Трамп назвав Німеччину “заручницею” Росії. “Німеччина цілковито контролюється Росією, бо вони отримують 60-70 відсотків своїх енергоносіїв з Росії”, – зазначив Трамп. Хоча Росія й справді є найбільшим постачальником газу до Німеччини, але її частка становить 40 відсотків. Водночас вказівка президента США на різницю у видатках на оборону відповідає дійсності. За даними НАТО, Вашингтон виділяє на ці потріби близько 3,5 відсотка ВВП, Німеччина – 1,24 відсотка. “Очікується, що ми будемо захищати вас від Росії, але вони платять мільярди доларів Росії”, – зауважив Трамп. Основним об’єктом його невдоволення був проект побудови “Північного потоку-2”, другої черги газопроводу з РФ до ФРН дном Балтійського моря.

Столтенберг намагався його заспокоїти, зокрема, кажучи, що саме позиція Трампа посприяла підвищенню оборонних видатків країнами НАТО. Однак президента США не заспокоїло ні це, ні цифра у 266 мільярдів доларів – саме стільки мають становити додаткові видатки європейських членів НАТО та Канади на оборону.

Анґела Меркель Канцлерка ФРН Анґела Меркель запевнила, що Берлін провадить самостійну політику

Канцлерка Німеччини Анґела Меркель (Angela Merkel) зі своєю відповіддю Трампу не забарилася. Під час прибуття на саміт вона згадала часи, коли вона жила у Німецькій Демократичній Республіці, і цю частину Німеччини контролював СРСР. Натомість Меркель відзначила, що радіє, що зараз ФРН “може провадити свою самостійну політику”. А міністр закордонних справ Німеччини Гайко Маас (Heiko Maas) пізніше додав: “Ми не є заручниками – ні Росії, ні США. Ми є одними з гарантів вільного світу, і так триватиме й надалі”.

Уряд у Берліні останнім часом постійно наголошує на своєму внеску в НАТО. До 2024 року він планує довести видатки на оборону до 1,5 відсотка ВВП. За десять років це становитиме зростання на 80 відсотків. Німеччина надає другий за кількістю контингент військових для місій та операцій Альянсу. Крім того, з двох нових командних центрів, які НАТО вирішив створити, один буде розташовано у США, а другий – у Німеччині. Перший координуватиме та полегшуватиме перекидання військ через Атлантичний океан, другий – всередині Європи.

“Грандіозні відносини”

DW.COM

Згодом Меркель і Трамп провели двосторонню зустріч. Після неї вони несподівано вирішили поспілкуватися зі ЗМІ. Ніякої ворожості між лідерами помітно не було. Більше того, Трамп зауважив, що його відносини з канцлеркою є “дуже-дуже хорошими”, а відносини США з Німеччиною – “грандіозними”. А Меркель відзначила: “Важливо, що ми є партнерами і далі можемо співпрацювати”.

Вони обговорили питання торгівлі, видатків на оборону, міграції. Не оминули і “Північний потік-2” та зустріч Трампа з його російським колегою Володимиром Путіним, заплановану на 16 липня. Утім, деталей вони не розкрили.

На те, що сторонам цілковито подолати розбіжності не вдалося, вказує підсумкова декларація. “Північний потік-2” у ній не згадується, але багато уваги приділяється потребі диверсифікації джерел енергії. Енергетику в документі названо переважно відповідальністю “національної влади”, але у той же час визнається, що енергетика “може мати суттєві політичні та безпекові наслідки для країн-членів і вплинути на партнерів”.

У підсумку, після усіх запевнень у прекрасних відносинах, Трамп знову взявся за Twitter. Коли всі лідери прямували на вечерю, однією з головних тем якої була Росія, президент США написав: “Що хорошого в НАТО, якщо Німеччина платить Росії мільярди доларів за газ та енергію? (…) США платять за захист Європи, а тоді втрачають мільярди на торгівлі. Повинні платити два відсотки від ВВП негайно, не до 2025 року”.

Пропозицію Трампа збільшити цільовий показник з двох до чотирьох відсотків його колеги не підтримали. У відповідь на запитання журналістів щодо цього Столтенберг запропонував спершу зосередитися на чинній обіцянці. “Є відмінності, є дискусії, є розбіжності, але НАТО ухвалив рішення, і ми досягаємо результатів”, – підсумував генсек Альянсу.