ООН про права людини

Значущого прогресу в ситуації з правами людини у зоні конфлікту та інших регіонах України не спостерігається, зазначено у доповіді, опублікованій Моніторинговою місією ООН з прав людини в Україні. Доповідь охоплює період із 16 лютогодо 15 травня 2018 року і базується на 201 випадку порушень та ущемлень прав людини, що були задокументовані в цей проміжок часу.

Упродовж звітного періодуМоніторингова місія ООН з прав людини задокументувала 201 випадок порушень та ущемлень прав людини, що становить майже однакову кількість у порівнянні з попереднім звітнім періодом, коли було задокументовано 205 випадків. Уряд України несе відповідальність за 61 відсоток порушень, а самопроголошена «Донецька народна республіка» та самопроголошена «Луганська народна республіка» – за 17 відсотків порушень. Російська Федерація відповідальна за 22 відсотки задокументованих порушень, які сталися в Автономній Республіці Крим та місті Севастополь.

За звітний період 19 цивільних осіб загинули, а 62 були поранені, переважно через різке загострення бойових дій у квітні 2018 року. Це на дев’ять відсотків більше у порівнянні з попереднім звітнім періодом.Загальна кількість загиблих цивільних осіб за період із початку конфлікту до 15 травня 2018 року становить щонайменше 3023 особи, а кількість поранених цивільних осіб – від 7 до 9 тисяч.

Бойові дії не тільки забирають життя людей, а й посягають на їхнє право на гідне життя, обмежуючи доступ до питної води, медичної допомоги та пенсійного забезпечення, а також заважають їм безпечно йти до школи чи на роботу, безперешкодно подорожувати та отримувати компенсацію за пошкоджене майно. Сторони конфлікту повинні розглядати захист цивільного населення як пріоритетнезавдання й суворо дотримуватися режиму припинення вогню, наголошується у доповіді. Умисний обстріл  цивільних осіб, зафіксований у чотирьох інцидентах, коли під загрозу були поставлені життя працівників Донецької фільтрувальної станції, є неприйнятним і становить грубе порушення міжнародного права.

Упродовж звітного періоду Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні задокументувала 93 випадки по обидва боки від лінії зіткнення, що містять 149 достовірних тверджень щодо свавільних затримань, катування, сексуального насильства та (або) погроз щодо особистої недоторканності.У 28 з цих випадків (щодо 38 порушень прав людини) інциденти трапилися у звітному періоді, що майже вдвічі перевищує кількість порушень, задокументованих у попередньому звітному періоді. Уряд України несе відповідальність за 22 випадки таких порушень прав людини, а озброєні групи – за 15.* У доповіді ще раз наголошено на тому, що відсутність ефективного розслідування раніше задокументованих випадків свавільного затримання та катувань залишається гострою проблемою у сфері прав людини.

Моніторинговій місії ООН з прав людини, як і раніше, відмовляють у конфіденційному доступі до осіб, яких тримають під вартою, та до місць позбавлення волі на території, контрольованій самопроголошеною ‘Донецькою народною республікою’ та ‘Луганською народною республікою’, що посилює стурбованість із приводу умов тримання під вартою та поводження з затриманими. Продовження практики тримання під вартою без зв’язку з зовнішнім світом є додатковим фактором ризику катувань і жорстокого поводження.

У доповіді висвітлено системні порушення права на справедливий судовий розгляд, що превалюють у справах, пов’язаних із конфліктом. Відповідачі у таких справах можуть перебувати під вартою до чотирьох років, очікуючи вироку, без всебічного вивчення питання про обґрунтованість і необхідність тримання їх під вартою.

Доповідь також вказує на повідомлення про втручання держави у діяльність судової влади: судді, які винесли рішення про звільнення з-під варти осіб, яким висунуто обвинувачення, пов’язані з тероризмом або сепаратизмом, самі стали об’єктом кримінальних розслідувань.

Розслідування вбивств, що мали місце чотири роки тому на Майдані Незалежності у Києві та під час актів насильства 2 травня в Одесі, тривають, проте прогрес у забезпеченні правосуддя для жертв відсутній.

На території, контрольованій самопроголошеною ‘Донецькою народною республікою’ та ‘Луганською народною республікою’, паралельні структури, які перебрали на себе судові функції та функції, подібні здійсненню влади, не забезпечують гарантій захисту прав людини згідно з міжнародними стандартами, зазначено у доповіді. У цих структурах осіб свавільно тримають під вартою, відмовляючи їм у спілкуванні з сім’ями або з вибраними ними адвокатами.

У доповіді розглянуто випадки посягання на свободу вираження поглядів, свободу засобів масової інформації, свободу мирних зібрань іоб’єднань, а також випадки дискримінації, мови ворожнечі та насильства щодо меншин (зокрема ЛГБТІ та ромів). Більшість із цих порушень, за повідомленнями, були скоєні право-радикальними групами, найчастіше – безкарно. Автори доповіді попереджають, що поширення нетерпимості загрожує верховенству права, плюралізму та інклюзивності, створюючи небезпеку для громадянсько-демократичного простору України.

Простір для свободи вираження поглядів і свободи масової інформації на території, контрольованій озброєними групами, залишається вкрай обмеженим.Оскільки критичні погляди на цій території відкрито практично не висловлюються, у доповіді зазначено, що їх, можливо, придушують, зокрема шляхом залякування, експропріації майна та позбавлення волі.

Не маючи доступу до Криму, Моніторингова місія ООН з прав людини продовжила здійснювати моніторинг ситуацію з правами людини на півострові зі своїх офісів на материковій частиніУкраїни.** Висновки цієї доповіді, які ґрунтуються на 24-х задокументованих випадках, підтверджують, щоРосійська Федерація продовжила, арештовувати незгодних, притягати до кримінальної відповідальності за  вираження поглядів і примусово депортувати людей з Криму, порушуючи цим міжнародне гуманітарне право.

У доповіді висловлено занепокоєння станом здоров’я кінорежисера Олега Сенцова***. За повідомленнями, з 14 травня 2018 року він розпочав голодування водній з виправних колоній Російської Федерації. Міжнародне гуманітарне право забороняє примусове переведення ув’язнених (та інших осіб, які перебувають під захистом) з окупованої території на територію окупаційної держави.

Доповідь завершується пакетом рекомендацій Урядові України, усім сторонам, що беруть участь у бойових діях на сході України, Російській Федерації та міжнародній спільноті.

«Ми наполегливо закликатимемо до забезпечення правосуддя для жертв і до притягнення винних до відповідальності. Відсутність відповідальності сприяє безкарності та підриває зусилля з досягнення миру», – заявила Фіона Фрейзер, Голова Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні

КІНЕЦЬ

*Один інцидент мав місце у «сірій зоні» і не може бути поставлений у вину жодній із сторін.Кількість задокументованих випадків залежить від доступу Місії до місць позбавлення воля і її свободи пересування на території, що контролюється озброєними групами. Моніторингова місія ООН з прав людини має доступ до місць тримання під вартою і може вільно пересуватися по території, що контролюється Урядом.

**Резолюція 68/262 Генеральної Асамблеї ООН, що підтверджує територіальну цілісність України, резолюція 71/205 Генеральної Асамблеї ООН, у якій Крим визнано територією України, тимчасово окупованою Російською Федерацією, та резолюція 72/190 Генеральної Асамблеї ООН, де Генеральна Асамблея наполегливо закликає Російську Федерацію дотриматися своїх зобов’язань як окупаційної держави у Криму.

***Олег Сенцов був переведений з Криму до місця тримання під вартою в Російській Федерації у травні 2014 року, а у 2015 році засуджений до 20 років позбавлення волі за обвинуваченнями у тероризмі.

Повний текст доповіді англійською мовою доступний за посиланням:

https://www.ohchr.org/Documents/Countries/UA/ReportUkraineFev-May2018_EN.pdf

 

рек